Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ 2009 3 «І трет ій ангел засурмив, і впала з неба зоря велика, що палала, як смолоскип, і впала на третину річок і на джерела вод. Ім ’ я зорі мовиться «полин»; і стала третина вод полином, і багато людей померло від вод, бо прогіркли.» – Апостол Іоан. «Одкровення». ЗОРЯ «ПОЛИН» Як часто бувало, я того темного осін ньо - го вечора, шо сіявся дрібним холодним дощем, останнім виход ив із школи. Біля виходу поруч з і сторожем побачив білявеньку, коротко підстри - жену, дівчинку, десь 8 - ми років. На мене дещо з острахом ди вилися великі дитячі оченята, що палали голубим полум ’ ям квітучого льону на бліденькому, з хворобливим рум ’ янцем, личку. Сторож доповів, що за цією першокласницею ніхто не приходив, щоб забрати додому. Після вечері Оленка, так звали нашу ученицю, переночув ала на одному ліжечку з моєю донечкою, а вранці ми бадьоро чвалали до школи. Оленка міцно трималася за мою руку, рятуючи свою від прохолоди. З того часу ми часто зустрічалися, бо моя нова добра приятелька Оленка часто після закінчення навчального дня чекал а на мене біля дверей кабінету, щоб привітатися. Я бачив це, тому навмисно теж виходив в коридор, щоб дитина довго не чекала. Пройшли зимові вакації і я декілька разів надаремно виходив після навчання в коридор, Оленка не приходила... За турботами щоденної нелегкої праці директора школи з двохтисячним колективом учнів якось забув про неї. Нагадала мені про Оленку її вчителька, повідомивши, що дівчинка в лікарні в дуже важ - кому стані... лейкомія. А ще розповіла, що бать - ки Оленки, чи то були евакуйовані, чи просто втекли з Чонобильської зони. До школи більше Оленка не поверну - лася. П ривезли її з лікарні на три дні додому, щоб тут закрились навіки її оченята. Того «полинного» дня, 26 квітня 1986 року, я був у відрядженні в Києві. Столицю огрі - вав світло - сонячн ий весняний день. Пополудні вулиці і перехожих щедро скропив теплий до - щик. Люди радісно всміхались, радіючи весні, просили доброї погоди на вихідні, щоб після «добровільної» ходи по місту в колонах демон - ст рантів добратись до приміських городів, адже «вес няний день рік годує», навчає народна муд - рість. А над Україною вже неслися сме ртоносні хвилі «мирного атому» – горіла Чорноби ль ська атомна електростанція . Гасили той пекельний вогонь київські пожежники, гасили, як звичайну пожежу, в звичайній уніформі, з відкритим облич чям...вони і впали першими. Пройшли ще два дні. Києвом котилася тривога, а радіо і газети про чорнобильську біду мовчали. Школярі щоденно марширували на майданчиках біля шкіл, вчилися, д еручи гор - лянки, кричати «ура», – підготовлялися до пе р - шо травневої дем онстрації. До Києва з ’ їжджа - лися спортовці для участі у «велогонці миру». Кияни і гості столиці вистоювали довгі черги біля гастрономів в надії, що з нагоди « праздніка солідарності трудящіхся» «викинуть» в продажу якісь продукти. Тут і ши рились чутки, шо з Києва в скорому темпі втікають родини пар - тійної верхівки , бо існує якась небезпека, чи то з боку Чорнобильського водосховища, де може прорвати греблю, чи то від вибуху атомного реактора. А держа в ні засоби інформації прого - лошували лозун ги до 1 - го травня. Я покидав Київ 29 - го квітня. На моє зди - вування київський залізничний двірець був пере - повненим вщерть. Натовп штурмував каси за квитками для виїзду з Києва. Нарешті радянське радіо повідомило про пожежу на Чрнобил ьсь кій атомній електрос танції , сповіщаючи, що ситу - ація є під контролем і нема ніякої небезпеки. Так злочинна комуністична Москва пе - ред своїм сконом нанесла ще один смерт оносн ий удар Україні. На цей раз зорею під назвою «полин». Адже полин і чорнобиль – слова синоніми. Святос лав Левицький
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
