Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Майже все його свідоме життя пов’язане з Кіровоград ським педуніверситетом імені В. Винниченка. Тут він закін чив філологічний факультет (1978). Тут набував громадян ського гарту. Об’їхав півкраїни з будівельними загонами й гру пами мандрівників-любителів. З 1982 року працював на ка федрі української літератури, пройшовши шлях від асистен та до професора. Довгі роки очолював філологічний фа культет. Непростим був його злет на наукову орбіту, бо спочатку його пошукова струна бриніла без резонансу душі. Та коли вийшов на свою дорогу, а нею виявилась життєва і творча доля Євгена Мала- нюка, підіймався на вершини впевнено і стрімко. Пішли статті, книжки, видання творів самого Маланюка. Найінтимніша книжечка „Боян Сте пової Еллади” (1993) визначила тональність три валого діялогу Л. Куценка з геніяльним земля ком. Своєрідним осяянням породжені книжки „Як перший пелюсток весни...” „Інтимна лірика Є. Маланюка”, „Три обраниці поетової музи” (2000), ’’Євген Маланюк: дорогами втрат і сподівань” (2002). Етапною стала монографія „Dominus Маланюк: тло і постать” (2001, 2002), яка вивела автора в ряди відомих дослідників, відомих учених. У її другому виданні Л. Ку ценко вперше проаналізував творчість Є. Мала нюка американського періоду. Даниною пам’яті стали й видання творів поета, упорядковані Лео нідом Васильовичем: „Невичерпальність” (1997), „Поезії з нотатників” (2003). У дорозі до читачів книжка нотаток поета, над якою довго й наполегливо працював літера турознавець і якої вже, на жаль, не побачить... Леонід Васильович воло дів особливим талантом: за рядком міг відчути ситуацію, за деталлю - характер, за тво ром - долю. Із мороку часу, із мовчання архівів, із занедба ної, деформованої пам’яти він повертав імена українців, без яких рідний космос не був би повний. Назвемо хоч би книж ки „Наталя Лівицька-Холодна. Нарис життя і творчості” (2004), „Дон-Кіхот із Кам’ян- ця-Подільського. Микола Чир- ський. Літературний портрет” (2005), „Народу самосійні ді ти...” (2005) тощо. Бібліографія його праць обширна й розмаїта: ціла полиця книжок, сотні статей, виступів. Йому до всього було діло, до всього тягнулись руки. Час осмислення місця й ролі Л. Куценка в нашому літературознавстві, в рідній освіті й культурі ще попереду. А зустрічі з ним, завжди усміхненим і трохи іронічним, уже позаду. Зали шається пам’ять. Світла й болісна. 22 грудня - день зимового сонцестояння, знаковий день для Леоніда Васильовича, після якого щоразу відроджувався, чекав літа, готу вався до нових подорожей, які неймовірно любив. Увесь цей день просидів за комп’юте ром. А під вечір сказав дружині й старим батькам, що вийде на хвилинку... Але та хвилина стала вічністю. Гіркою й безжалісною. Виходячи навіть не прощався. Бо ж - на хвилинку... А тепер - ми прощаємося з ним, вислов люючи щире співчуття рідним і близьким. Вічна йому пам’ять... Члени кафедри української літератури та журналістики Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка: Клочек Г.Д., Буряк О.Ф., Гольник О.О., Гребньова В.Т., Гуманенко О.О., Зубак Л.О., Кисельова Г.М., Лаврусенко М.І., Марко В.П., Михида С.П.,Ожоган Л.О., Оцабрик І.В., Поляруш О.Є., Таран О.І., Ткаченко С.В., Фенько Н.М. Редакція і редколегія часопису “Наше ж и ття ” приєднуються до цих слів із далекої України , глибоко сумують з приводу трагічної загибелі свого улюбленого постійного автора Леоніда Куцен ка й висловлюють сердечні співчуття його родині. Спокій душі Його! Леонід Куценко
Page load link
Go to Top