Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
виправдати ці вбивства перед родинами юних комсо молок, яких післали в школи західніх областей Укра їни зі сходу, але заради справедливости хочеться зазначити, що вбивства вчителів все ж були надзви чайно рідкісним явищем, адже ОУН у своїх листів- ках-зверненнях неодноразово підкреслювала: ”Ми, Українські Повстанці, щиро вітаємо братів-вчителів зі Східніх Земель України. Бажаємо вам успіху в праці над вихованням молодого покоління України. Наскільки це буде в нашій силі, поможемо вам мо рально і матеріяльно пережити це страшне лихоліття і добитися до нового радісного і щасливого життя. Проте ви не повинні дати себе втягнути в сітку боль- шевицьких провокаторів, при помочі яких больше- вики намагаються наш рух паралізувати і ліквідувати” (ЦДГО України, ф.1, оп.23, спр.1716, арк.З). Чітка політична спрямованість ОУН, тепле став лення до вчительської молоді зі сходу місцевого населення, піклування, в багатьох випадках не місце вої державної влади і партійних органів, а членів підпілля, приводило до того, що частина вчителів зі східніх областей України почала зживатися з місце вим населенням, ставали провідниками державниць кої ідеології, відривалися і виходили з-під партійного впливу, відходили від суспільно-політичного життя, а в ряді випадків ставали на шлях антирадянської діяльности. Так, в час виборів до Верховної Ради СРСР в лютому 1946 року, котрі дійсно не були ні вільними, ні демократичними, вчителі зі сходу, поряд із місце вими, допомагали саботувати вибори, вели як пасив ну, так і активну боротьбу проти насадження більшо вицької ідеології та політики. Ще напередодні цієї "демократичної події” в січні 1946 року органи НКВД заарештували вчительку села Русивль Гощанського району Рівненської обпасти ("Літопис УПА”, т. 9, Торонто, 1982, стор. 305), попередили всіх, хто ухиляв ся від агітаційної роботи в час підготовки виборів. Проте частина вчителів, вихідців зі східніх областей, все ж відмовилася не те що агітувати, але й голо сувати за більшовицьких депутатів. Архіви подають нам ряд прізвищ молодих вчителів, серед яких учи телька села Почаєвичі Дрогобицького району Г. Біла, котра прибула сюди на роботу зі східньої України. Вчителі шкіл, разом з жителями сіл, в день виборів переховувалися в лісах, криївках. В селі Журів Бука- чівського району проголосувало двоє осіб, а виборці села Павельче Станиславівського району Станисла- вівської обпасти на вибори не з’явилися зовсім. Фактично в день виборів добровільно прого лосувало не більше трьох відсотків західньоукраїн- ського населення, ЗО—40 відсотків голосували лише під жахливим терором, решта взагалі не голосувала, хоча за офіційними даними проголосувало 98,8 від сотка зареєстрованих виборців, а ініціяторами цієї боротьби виступала ОУН та свідома частина україн ської інтелігенції. Активна протидія політиці партії в західніх об ластях українського вчительства, в тому числі і жіно чої її більшости, змусила КП(б) наприкінці 1947 року зробити для себе невтішний висновок: "Більша части на вчителів західнього регіону України залишалася носієм і провідником ворожої буржуазно-націона лістичної ідеології” (ЦДАГО України, ф.І, оп.16, спр.32(б), арк.53). У зв’язку з цим, партійні органи західніх областей УРСР з початку 1948 року активізували ідейно-полі тичне перековування вчительских кадрів, підвищення їх ділової кваліфікації. З цією метою регулярно працю вали методичні районні та кущові об’єднання та семі нари вчителів. Влітку при педагогічних та вчитель ських інститутах були організовані місячні ’’курси перепідготовки” педагогічних і керівних кадрів шкіл та відділів народної освіти. А з метою ’’покращення” викладання історії та літератури в областях прово дилися п’ятиденні семінари викладачів історії і літе ратури середніх шкіл. Та й не випадково викладання історії, особливо історії України, так турбувало партій ні органи і органи народної освіти. Адже інспектор ські перевірки стану викладання цих предметів у загальноосвітніх школах і більшості районів західніх областей України приходили до невтішних висновків: ”У школах навчально-виховна робота поставлена ще слабо, не зжитий формалізм, аполітичність, безідей ність у викладанні історії, літератури, біології й інших предметів. В окремих школах повторюються помилки буржуазно-націоналістичного характеру. Так, вчителька Копичинської СШ Тернопільської обпасти Воробець, пояснюючи учням тему ’Визволь на війна 1648—1654 років на Україні’, виходила тільки з національних мотивів, ігноруючи її клясові мотиви, особливо в Україні. Зовсім проігнорувала вплив ро сійської літератури та ідеї марксизму-ленінізму на формування світогляду та творчість поета-революціо- нера Івана Франка вчителька Білобожницької серед ньої школи Тернопільської обпасти Шабанова, вчи телька Тисьменицької СШ Станиславівської обпасти Лимаренко в лекції ’Про природу степів’ ні слова не згадала про Грандіозний сталінський ’плян перетво рення природи’, а вчителька цієї ж школи Безручко на уроці географії ні словом не обмовилась про східню металюрґійну базу і не наголосила на ролі Сталіна і партії в цій справі”. Проте найслабшим місцем у роботі шкіл все таки була визначена ідейно-виховна робота серед учите лів. Перевіривши роботу Тисменицької середньої школи Станиславівської обпасти райком партії прий шов до висновку, що вчителі Китаєва, Суха, Мар- ченко, Писаренко, Крижанівська ”не працюють над підвищенням свого ідейно-політичного рівня”, не систематично читають комуністичні газети, а лекторій вчителів з вищою освітою при школі не працював зовсім. НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 1998 З
Page load link
Go to Top