Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
першу чергу її педагогічних кадрів, що належать до тієї частини інтелігенції, котра покликана збагачувати духовну культуру народу, готувати свідомих грома дян, патріотів, прищеплювати національну свідомість. У перші повоєнні роки школи західніх областей України відчували гостру нестачу вчителів. Пере важна більшість педагогів реґіону, основну частина яких становили вчителі-жінки, на 1944 рік була вини щена як сибірськими каторгами та більшовицькими катівнями в 1941 році, так і німецькими концтаборами протягом усієї війни. Якщо, наприклад, до війни у школах Львівської обпасти працювали 8,262 учителі, то на 1944 рік їх залишилося трохи більше двох тисяч. Більша частина вчителів, і в першу чергу з вищою освітою, була розстріляна фашистами в Рів ному. В Тернополі вони вбили 44 вчителі, 26 — ви везли до Німеччини. В цілому ж на початок 1945/46 навчального року в шести західніх областях України не вистачало близько 10 тисяч вчителів. Для охоплення всіх дітей шкільного віку навчан ням і забезпечення навчально-виховної роботи орга нам народної освіти необхідно було терміново запов нити вільні місця вчителів у школах західньоукраїн- ських областей. Для розв’язання цього питання 7 травня 1945 року уряд України зобов’язав Міністер ство освіти УРСР терміново післати в західні області близько семи тисяч вчителів, у тому числі 685 ви пускників вищих навчальних закладів та 1,426 — се редніх педагогічних закладів. Цей насильний акт партії та уряду був ще одним актом вандалізму та геноциду проти українського народу і в першу чергу проти його цвіту — молодих дівчат та жінок. З невеликими пожитками і практично без засобів до існування та житла на місцях їх сотня ми, тисячами посилали у райони, де повним ходом ішла важка кровопролитна війна, війна не на життя, а на смерть, війна за українську націю та державу. Молоді дівчата-випускниці потрапляли тут у надзви чайно скрутні умови життя та праці. З одного боку —ідеологічний тиск державної машини та ії репресив ного апарату, котрий уважно стежив за діяльністю молодих вчителів у школах і вимагав від них бути не тільки вчителями і вихователями в школах, але й аґітаторами-пропаґандистами серед місцевого насе лення. З другого — ОУН та УПА, котрі одразу ж активно виступили проти політики насадження в шко лах західніх областей України комуністичної освіти. Крім того, вихованці педагогічних закладів східньої України в більшості не розуміли ментальности гали чан, не знали і не завжди підтримували ідеї націо нально-визвольної боротьби Української Повстан ської Армії, котра в 1945—46 роках була у розпалі. Довгий час українська історична наука поширю вала міт про величезні жертви та вбивства серед інтелігенції, що прибувала зі сходу, про терор та репресії, що їх застосовувала до вчителів-східняків Організація Українських Націоналістів. Сьогодні, ко ли для дослідників відкриті таємні архіви партії та органів безпеки, до цієї проблеми можна підійти диференційовано. Частина направленої для роботи в школи молоді була дійсно відданою справі партії та комсомолу і не бажала ні слухати, ні реагувати на застереження підпілля. Більше того, як свідчать нові документи, вони часто організовували опір загонам ОУН-УПА, котрі діяли у підпіллі. Так, вчителька середньої школи села Торговище Маціївського району Волинської обпасти А. В. Семиколос стала не тільки агітатором, але й організатором та керівником озброєної групи ’’охорони громадського порядку” з комсомольців школи та села і ’’місцевих активістів”. У цілому ж тільки протягом одного 1946 року винищувальні ба тальйони, у складі яких були і вчителі-комсомольці, в західніх теренах України провели майже 17 тисяч бойових операцій, в результаті яких вбито 1,004 і затримано 5,410 вояків ОУН-УПА. Тому то більшість місцевого населення західньої України ставилась до комсомолу як до розсадника більшовизму, адже ’’чесний” комсомолець, — під креслювалося у зверненні до української молоді, — повинен видати на шибеницю навіть своїх найближ чих. А в наказі ОУН надрайонним провідникам, вида ному ще в червні 1945 року, наголошувалося: ’’Нам треба поставити собі завдання, щоб в короткому часі на наших теренах не існувала ані одна комсо мольська організація. Хто з учителів не схоче проти ставитись більшовицьким намовам і вступить в комсо мол, буде уважаний зрадником українського народу і відповідатиме перед народним судом, який для зрадників помилування ані пощади не має” (Централь ний Державний Архів Громадських Організацій Укра їни, далі: ЦДАГО, ф.1, оп.23, спр.1716, арк.4). Запровадження в школах програм, розроблених ОУН, викликало хвилю протесту та опору частини вчителів, котрі прибули зі східніх областей України та Росії, а особливо вчителів-комуністів і комсомоль ців. Тих директорів шкіл та вчителів, котрі не бажали виконувати вимоги нових шкільних програм, члени ОУН попереджували, просили виїхати, карали фізич но, а особливо непокірних знищували. Наприклад, тільки за два місяці (вересень, жовтень) 1946 року зі шкіл лише однієї Волинської обпасти вибуло 500 вчителів. За виступ проти шкільної програми освіти ОУН покарана шомполами вчителька Перемишлян- ської середньої школи Львівської обпасти Мартинюк, повішені вчительки Яблунівської семирічної школи Більшівцівського району Івано-Франківської обпасти Сердюк, вчителька села Ракитниці Ковельського рай ону Волинської обпасти Прислюк, вчителька села Ромашівка Оликського району Волинської области Петрова та інші. Звичайно, вбивству виправдань нема і не можна 2 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ВЕРЕСЕНЬ 1998 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top