Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“в’язень”! Українська ментальність не в силі була цього передбачити!) Налепінська, що, як бачимо, пильно виважувала все сказане, не могла погодитися на висунуті проти її колеґ звинувачення, оскільки не могла приєднати свого голосу до голосу енка- ведистів. “Питання: — Слідству відомо, що за спільною антирадянською, шпигунською роботою ви були пов’язані з Д. Чи визнаєте це? Відповідь: — Визнаю, що я підтримувала тісний зв’язок і часто зустрічалась із Д. (Під пером слідчого лексика відповіді явно трансформувалася). З нею я знайома з 1935 року. Розмов із питань контрреволюційної роботи у мене з Д. не було. Про свій зв’язок з консульствами іноземних держав і виконувану за їхніми завданнями роботу Д. мені не розповідала. Питання: — Чи знаете ви X. і що вам відомо про його антирадянську шпигунську діяльність? Відповідь: — З X. я знайома з 1924 р. Познайомилася з ним, коли він навчався в мого чоловіка. 1934 року X. очолював видання художнього журналу “Образотворче мистецтво”, в якому я брала активну участь і систематично зустрічалася з X. у справах. Розмов на антирадянські теми у мене з X. не було. Питання: — Слідство встановило, що ви для шпигунської роботи зв’язали X. із співробітниками польського консульства у Києві. Чи визнаєте це? Відповідь: — Визнаю, що я підтримувала за’язок з X., але жодних розмов із питань шпигун ської роботи в мене з ним не було, так само й X. я ні з ким (в оригіналі “нискем” — одним словом) не зв’язувала із співробітниками польського консуль ства в Києві (слідчий заплутався з відмінками вкінець). Записано з моїх слів правильно, протокол мені прочитано, в чому й розписуюсь. С. Налепінська-Бойчук. Допитали: нач.(альник) III відд. (ілення) 4 відділу УҐБ НКВД ст.(арший) лейтенант держбезпеки Ліфар нач.(апьник) райвідділення сержант держбезпеки Миненко”. Тут з документів востаннє лунав живий го лос Софи Напепінської-Бойчук. Пізніших її текстів немає жодного ніде. Далі у справі підшито витяги із зізнань П. та С., які її оскаржили, і йде винувальний висновок, датований 3 листопада 1937 року. Відтворюю його в оригіналі: “УГБ НКВД УССР вскрьіта и ликвидирована антисоветская украинская националистическая орга- низация, ставившая своей задачей насильственное свержение советской власти на Украине и уста- новление фашистского строя. Одним из активньіх участников являлась в качестве обвиняемой Напепинская-Бойчук Софья Александровна. Следствием установлено, что Налепинская- Бойчук С. А. поддерживала связь организации с польским консульством, от которого организация получала директивьі о своей антисоветской работе”1.1 Документ констатує, що покаянних зізнань про себе професорка не дала. Однак “уличается по казаннями активньіх учасников организации П. и С.” Наведено їхні обмови. І слова Налепінської: “Я приз наю, что бьіла близко знакома с Л., С. и П., которьіе арестованьі за контрреволюционную деятельность”.2 Автори документу вирішили, що у них все сходиться. Отож підбивають підсумок: “На основании изложенного (!) обвиняется: а) являлась участником антисоветской на- ционапистической террористической организации, ставившей своей главной задачей насильственное свержение советской власти на Украине и уста- новление фашистского строя; б) осуществляла связь организации с иностранньіми разведьівательньіми органами, т. е. в преступлениях, предусмотренньіх ст. 54-6 и 54-11. На основании вьішеизложенного след. дело No 384 подпежит рассмотрению тройки при киевском областном управлений НКВД. С 12 июня содержится в киевской тюрьме и с сего числа перечисляется за тройкой. Зам.нач. отделения Придатко Согласен: нач. Ill отд. IV отд. Лифарь Утверждаю: нач. IV отдела капитан Хатеневер”.3 Аркуш 50, довідка. “Строго секретно”. 6 грудня 1937 року Софію Напепінську-Бойчук за суджено по першій категорії (протокол No 473). Виконано вирок 11 грудня 1937 року. Начальник 1 відділення 8 відділу УҐБ лейтенант: Гроссман. Так не стало мистця. Потім на сцену вийшли державні мародери. Вони зайнялися конфіскацією, хоча художницю засудили до розстрілу без конфіскації. Наприкінці ґорбачовської перестрйки, у грудні 1988 року троє полковників і один під полковник ухвалили: постанову НКВД СРСР і прокурора СРСР “отменить, а уголовное дело прекратить за отсутствием собьітия преступления”.4 Відтак давню помилку виправлено: постанови про розстріл немає, і немає кримінальної справи. Чиста робота! У явно запізнілій реабілітації є тільки один ґандж. Хлопці не відмінили “собьітия расстрела!” Вони не відмінили сам розстріл, не зупинили постріли, що пролунали в катівні. Лишається питання, навіщо здалась НКВД така справа, навіщо її зберегли, більше того, навіщо створили? Думається, державі був потрібний документ, щоб знати, де подівся громадянин, адже людина в цій країні, як відомо, була завжди найбільшим капіталом. Справа документувала, що Закінчення на стор. 29
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
