Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НАМ ПИШУТЬ СОЮЗ УКРАЇНОК Виставка “3 бабусиної скрині” у Обласній бібліотеці міста Донецька. Виступає голова Донецького відділу Союзу Українок Людмила Огнева. “From Grandmother’s Coffer” exhibit in the regional library of Donetsk. ШАНОВНІ ПОСЕСТРИ! Несподіваною радістю для нас, союзянок Донеччини, стало отримання травневого числа “Нашого Життя”. Щиро дякуємо за увагу. Ми маємо невелику бібліотечку, де є кілька примір ників вашого часопису за минулі роки. Вперше ми перегорнули його сторінки у 1995 p., коли Степан Горлач (Канада) подарував нашому місту україн ську бібліотеку, У своїй праці ми використовуємо “Наше Життя”, як підручник з багатьох питань. Хотіли б отримувати ваше видання постійно, та не маємо можливості передплачувати, тож користу ємось виданнями 1954-94 pp. з бібліотечного фон ду міста, для нас то є скарбниця. Союз Українок на Донеччині засновано у 1992 році за ініціятивою Атени Пашко і Валентини Проценко. Сьогодні пані Валентина — відома у нашому краї і в Україні політична діячка, вона очолює крайову організацію Народного Руху Украї ни і підтримує СУ Донеччини. Донецька крайова організація НРУ Донецькому відділу СУ надає безкоштовно приміщення і дозволяє користува тись телефонами. Зрозуміло, що це — суттєва допомога. Ми вдячні також Союзу Українок Аме рики за призначення нашим дівчаткам стипендій. А що ж ми? У червні 1996 р. окремі осе редки об’єдналися і, при матеріяльній підтримці Центрального Проводу Союзу Українок України, зареєструвалися, як обласний відділ. Першою головою СУ Донеччини стала лікар Алла Роздо- будько — віддана Україні, талановита жінка з ла гідним характером та добрим серцем. Зміст нашої роботи: прилюдне відзначення релігійних свят, Шевченківських днів, організація поїздок дітей до Галичини, налагодження зв ’язків з українською діяспорою Росії (міст Воронеж і С-Петербурґ), організація виставок творів декоративно-приклад- ного мистецтва, праця з дітьми у будинках дитячої творчости, збір та передача одягу малозабез печеним сім’ям. Наші д ії не мали підтримки у влади та біль шості населення, іноді були пов’язані з певним ризиком (звільнення з роботи, провокування сва рок, побиття), але сьогодні нас деякі газети вже друкують, державна телерадіокомпанія надає інформацію про наші заходи, працівники управлінь у справах сім ’ї держадміністрації та місь квиконкому іноді радяться з нами, ще не так давно про це ми не могли, навіть, мріяти. Думаємо — неабияке значення у такій зміні ставлення до Союзу Українок у нашому краї мав Перший Всеукраїнський Жіночий Конґрес у Києві. Наша згуртованість не тільки на рівні України, а й у світі не залишилася непоміченою. Як можна було не почути стрілецькі пісні, що виспівував наш збірний “хор” під керівництвом Тамари Глушенок, коли делегатки СУ з усіх областей України зібралися біля Любомири Бойчишин під час вечері? Як можна було не почути гімн “Ще не вмерла Україна”, яким за ініціятивою Союзу Українок України було завершено Конґрес? Всі помітили, що жіночі організації Америки, Великобрітанії, Швайцарії, Канади, керівництво СФУЖО, запро шені на Конґрес, — у добрих стосунках з Союзом Українок України, і, нарешті, чудові видання для дітей, які отримав у дарунок Донецький відділ СУ від Надії Зінкевич (“Смолоскип”) та Зої Нижанківської (Швайцарія) не залишили жіночі серця байдужими. Спасибі, любі посестри! Наш найближчий захід: участь в обласній виставці народних умільців та самодіяльних художників, присвяченій Дню Незалежности України, адже у нас 12 союзянок — майстри декоративно- прикладного мистецтва і мають своїх учнів. А ще мріємо надати життя творам Ірини Сеник, Стефанії Шабатури, чиї проекти до вишивок були
Page load link
Go to Top