Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
МАРТА ТАРНАВСЬКА ЧИ МАЄ УКРАЇНА ІСТОРІЮ? [Радіокоментар на радіопрограмі Українського Освітньо-Культурного Центру у Філадельфії з нагоди презентації першого англомовного тому “Історії України-Руси" Михайла Г р ушевського.] Очевидці, колишні депутати Верховної Ради, згадують у своїх споминах як проходила в парляменті молодої української держави боротьба за національну символіку. Із цих спогадів ми знаємо, що синьо-жовтий прапор був прийнятий без великого спротиву, але за державний герб — тризуб виникла була запальна дискусія і полеміка, справжня політична боротьба. Для стороннього ока це може видаватись дивним: раз зроблено цей перший крок, другий повинен бути, здавалось би, набагато легшим. Та ба! Інший державний символ може не викликав би такого спротиву, але тризуб — це був знак князя Володимира, це було не просто графічне зображення герба новоствореної держави — це була недвозначна претенсія на історичну тяглість на давню Київську Русь... А Київська Русь, як відомо, як і на сході Европи, так і в західному світі від століть вважа лася колискою великої російської імперії. Історія Київської Руси — цієї могутньої середньовічної європейської держави — з усіми її надбаннями в праві, архітектурі, літературі — від Руської Правди, Собору святої Софії, до “Слова о полку Ігоревім” — вивчалася і пропагувалася і в самій імпреії, і в усьому світі як історія і культура Росії. Нещодавно найповажніший американський славістичний журнал “Slavic Review” присвятив майже цілий окремий номер дискусії на тему “Чи має Україна історію?” Не була це дискусія ство рена явними ворогами України. Навпаки. Питання було поставлене провокативно, але з науковою неупередженою метою: чи має історію бездержав ний, неісторичний народ, присутність якого непомічена в історичній науці? Бо хочемо ми того чи ні, хоч люди-народи творять історію день-у- день, та місце в історичній науці здобувають народам тільки вчені-історики. Право українського народу на свою історію у науці виборов Михайло Грушевський. Перші томи його великої праці “Історія України-Руси” поя вилися на переломі 19-го і 20-го століть, коли Гру- шевський був професором історії у Львівському університеті. Поява цієї праці була подією епо хального значення, це був переломний момент в українській історіографії. Грушевський перший зібрав і проаналізував у систематичному зводі нау ково провірені відомості історії України, і об’єднав їх провідною думкою про тривалість історичного процесу українського народу на заселеній ним території. Десятитомна “Історія України-Руси” Грушевського починається від початків людського поселення на землях України і закінчується в другій половині 17-го століття. Цю велику працю у 1950-их роках було переведено еміграційним видавництвом “Книгоспілка” в Нью-Йорку. В домах свідомої української інтелігенції в Америці і Канаді майже всюди знайдете це, рідкісне вже сьогодні, видання. У незалежній Україні історія Грушев ського — донедавно заборонена і виключена з бібліотек — передруковується в журналах і книж ковими виданнями, стає підставою для відроджен ня національної свідомости й самоутвердження. Михайло Грушевський був людиною гені- яльного обдарування. Але геній однієї особистості не вистачає для процесу культуротворення. Це найкраще можна проілюструвати на прикладі Шек- спіра. Шекспір став чи не найбільшим письмен ником світу не тільки тому, що він був геніяльним англійським поетом і драматургом. Він виріс на повну величину завдяки багатотисячній армії кри тиків, дослідників, режисерів, акторів, перекла дачів, видавців, вчителів і завдяки багатьом міль йонам зацікавлених його творчістю читачів. Ми маємо щастя, що в наш час, коли неза лежна Україна відновила свою державність на землі із давніми княжими і козацькими традиціями, тут за кордонами батьківщини — немов на перекір песимістам, які пророкують швидкий занепад нашої діяспори — знайшовся гурт ентузіястів, які довершили маленького чуда. Таким своєрідним чудом я вважаю заплянований англомовний переклад повної десятитомної “Історії України- Руси” Грушевського і появу на книжковому ринку першого репрезентативного тому цієї серії. Це не є просто поява нової книжки. Це — одна із тих великих колективних акцій української громади, таких як видання енциклопедій українознавства, або установлення україністичних катедр в амери канських університетах, акцій що є наріжними каменями нашої культури. Для здійснення такого задуму потрібні були вчені історики, які могли дати напрям і організаційні рамки такій роботі, фундатори, що розуміли потребу і коштовність такої довголітньої праці, колектив перекладачів, редакторів, дослідників і солідне академічне видавництво. І такі люди знайшлися. І ось,ми маємо сьогодні в руках прекрасну книжку, що її з гордістю можемо показати нашим англомовним приятелям: “History of Ukraine-Rus”. Для всіх, хто знає з яким трудом пробивається в американський науковий світ українська історіографія, для покоління, яке аж надто добре пам’ятає, що Україна для американців була донедавна абсолют на terra incognita — не може не викликати звору- Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
