Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Тепер їдемо що сили. Глянь, там зайчик на полях! Час додому, яка шкода, Гарно автом так гулять! Тут на шляху, ну й свобода, їдем миль аж шістдесят! Ох, чудово, що й казати! — — Чом це нині лиш четвер?! Я б хотів неділю мати Вчора, завтра і тепер! МАРІЯ ЛЮДКЕВИЧ Загадка. КОЛИ ЦЕ БУВА? Мов завія, заверюха Спересердя жаром дмуха. Зайчик злякано тремтить, Бо усе кудись летить. І листочок, й павутина, Дим пахучий і хмарина... Навіть день і той змалів, Ніби вовка перестрів. Бідкається зайчик босий, Що прийшла так швидко ОСІНЬ. БОРИС ХАРЧУК КАЛИНА Бабуня Настя нічого так не любить, як садити дерево. Вона каже: — Завжди знайдеться місце, де його посадити. А хто за це не дбає, той або байдужий, або сліпий до краси. Коло бабуниної хати ростуть вишні. За порогом повно квітів. Біля хвіртки — куче рявий бузок. А від вулиці — явори. Позаторік бабуня принесла з лісу й посадила під вікном тонке деревце. Догля дала його, підливала. Воно прийнялося. Але першої весни не цвіло. Тільки зеленіло. Другої весни викинуло білі китиці. Всі побачили, що це — калина. Минається зима, настає тепло — і хати бабуниної не видно. Цвітуть біло вишні, пахне ліловий бузок, гіацинти, нарциси. Згодом жор жини тягнуться до порога. А явори шумлять. Та найбуйніше квітує калина. Соло вейко звив на ній гніздо. Він тьохкає, а калина цвіте й заглядає у вікно. Соловейко тьохкає, поки калина не перецвіте. Кінчається літо. З кожної гілочки на калині звисають важкі червоні Грона. Сюди прилітають журавлі. Вони збира ються у вирій. Бабуня Настя дивиться на них і нака зує: — Наїдайтеся, щоб вам було неголод но летіти в далекі краї... Летіть, та не баріться там... А серед зими з’являться поласувати калиною снігурі. Отак і живе бабуня Настя — з деревами, квітами і пташками.
Page load link
Go to Top