Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Тепер їдемо що сили. Глянь, там зайчик на полях! Час додому, яка шкода, Гарно автом так гулять! Тут на шляху, ну й свобода, їдем миль аж шістдесят! Ох, чудово, що й казати! — — Чом це нині лиш четвер?! Я б хотів неділю мати Вчора, завтра і тепер! МАРІЯ ЛЮДКЕВИЧ Загадка. КОЛИ ЦЕ БУВА? Мов завія, заверюха Спересердя жаром дмуха. Зайчик злякано тремтить, Бо усе кудись летить. І листочок, й павутина, Дим пахучий і хмарина... Навіть день і той змалів, Ніби вовка перестрів. Бідкається зайчик босий, Що прийшла так швидко ОСІНЬ. БОРИС ХАРЧУК КАЛИНА Бабуня Настя нічого так не любить, як садити дерево. Вона каже: — Завжди знайдеться місце, де його посадити. А хто за це не дбає, той або байдужий, або сліпий до краси. Коло бабуниної хати ростуть вишні. За порогом повно квітів. Біля хвіртки — куче рявий бузок. А від вулиці — явори. Позаторік бабуня принесла з лісу й посадила під вікном тонке деревце. Догля дала його, підливала. Воно прийнялося. Але першої весни не цвіло. Тільки зеленіло. Другої весни викинуло білі китиці. Всі побачили, що це — калина. Минається зима, настає тепло — і хати бабуниної не видно. Цвітуть біло вишні, пахне ліловий бузок, гіацинти, нарциси. Згодом жор жини тягнуться до порога. А явори шумлять. Та найбуйніше квітує калина. Соло вейко звив на ній гніздо. Він тьохкає, а калина цвіте й заглядає у вікно. Соловейко тьохкає, поки калина не перецвіте. Кінчається літо. З кожної гілочки на калині звисають важкі червоні Грона. Сюди прилітають журавлі. Вони збира ються у вирій. Бабуня Настя дивиться на них і нака зує: — Наїдайтеся, щоб вам було неголод но летіти в далекі краї... Летіть, та не баріться там... А серед зими з’являться поласувати калиною снігурі. Отак і живе бабуня Настя — з деревами, квітами і пташками.
Page load link
Go to Top