Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НАШ ПРАПОР Небеса блакитні Сяють з глибини, А пшеничні й житні Мерехтять лани. Прапор наш, як літо, В сонці майорить — По долині жито, По горі блакить. КОСТЯНТИНА МАЛИЦЬКА Д ІВ Ч И Н А Ш О СТАЛА КНЯГИНЕЮ Тихо пливуть води Дніпра-Славути. Тихо суне човен по спокійному плесі. Дід Микула сам править веслом; молода красуня перевіз ниця, що біля нього, задивилася на зелені узгір’я правого берега ріки. — Що це в тебе, діду, на грудях? — спитала згодом. — Хрест, дитино, знак Божої муки. Так ти нововірець, як греки, як наші київські купці Претич і Добриня, як багато з просто люддя? — Я християнин. Дасть Бог, і ти колись, Ольго, в нього повіриш. То ти, діду, не признаєш нашого Перуна, ні Велеса, ні могутньої богині Марени? Не при носиш їм жертви в гаях? — Ні, ми, християни, в київській церковці Святого Іллі поклоняємось єдиному Богові в небесах і Його Синові, що за нас умер, та Його Пречистій Матері. Поганські ідоли — це тільки мертвий камінь чи дерево. — А ось ти шануєш таке мертве дерево, що в тебе отут на грудях. — Не дерево оце я почитаю, а Того, що на ньому був розп’ятий. А хіба твій образ у воді, до якого тепер так залюбки придивляєшся, — не ти сама? Всміхнулася дівчина — не знати, чи до слів дідових, чи до свого гарного личка в плесі води. — А чого вчить ця твоя віра? — спитала після короткої мовчанки. — Вчить любити всіх людей як братів і прощати кривди. — Невже? Любити навіть ворогів? Не мсти- тися за заподіяне лихо? — Помста належить одному Богові. А он бачиш? — показав дід на високий горб під Києвом. — Кажуть, на цих горах давно-давно проповідував Христовий учень, святий Андрій. Встановив тут хрест і пророкував, що на цих місцях засяє колись світло правдивої віри, що Образ цей не зблідне, Хоч минуть жнива. Це знамено рідне — Злото й синява'. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
