Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
треба нам пояснювати, чому наші діти двомовні, чому вони в суботи сидять у школах, вивчаючи пред мети, які вже не є екзотикою, а підготовкою до участи у багатомовному світовому ринку. Ба, що- більше, у сучасній Америці вже не зустрічаємо такої ворожнечі до плекання власної культури в амери канському контексті, як це було колись. Ми вже не зайди в Америці, ми ж — американці. Правда, ми твердо вкорінені у відчуття України як батьківщини наших предків, колиски важливих первнів у нашому житті. Та разом з тим ми розуміємо, що наша доля — це життя тут, праця тут, в Америці. І СУА, наша організація, найкраще виконає свою функцію як аме риканська організація. В Україні є вже свої жіночі організації і у них свої завдання, пов’язані з Україною. Нашої праці вони не можуть виконувати і наших потреб вони не в силі задовільнити. На порозі свого 75-річчя наш СУА нарешті стоїть перед самим собою. Сила СУА завжди лежала у вмінні наших первинних клітин, наших відділів та наших членок працювати у громадах. Для нас дім не зводився ніколи до чотирьох стін та двох телевізорів. Може тому, що ми чи наші батьки несли усе своє минуле, усе рідне, усю сім’ю, та й усю Україну, з собою на плечах, куди б не повела нас доля. Для нас хата була більше за дім. Це свого роду пересувна батьківщина, ціле коло наших зацікавлень. Наша роля не зводилася ніколи до дому, але і наш дім ніколи не був занедбаний. Жінка в громадському житті — це мотто плекали всі інстанції СУА. Громадська праця жінок — це буденна праця, а не голослівні святку вання та палкі заклики. Змінилася повністю ситуація у світі. І чоловік, і жінка мусять працювати заробітково поза домом, а не як колись, поруч з собою на полі. Зросли можли вості для жінок, зросли наші сподівання. Молоді наші жінки вже більш різноманітні, ніж були ми, перед ними більше життєвих розгалужень, перед ними біль ший вибір, ніж той, що був перед нами. Перед нами більші можливості, і вони готові всі ці можливості використати. Наша організація мусить пристосовуватися до нового нашого трибу життя. Праця відділів, мабуть, буде навіть більше мінятися, ніж досі. Розпорошення наших членів вимагає рідших сходин, але з більш обдуманою програмою, може і пов’язаною з заці кавленнями цілої сім’ї. Програма активности відділів, яка часто носила загальний, навіть культурницький характер, правдоподібно перейде на працю менших комісій, а то і на індивідуальну активність окремих членок. Механізація нашої професійної праці умож ливить нам тісніший зв’язок на дальшу віддаль і швидше реагування на потреби дня. Електронна пошта з’єднає нас краще, ніж попередник цього зв’язку — обіжники. Тому нам треба глибше і всебічно застановитися над тим, як можна краще використати таланти наших членок і якою працею можна найкраще зацікавити нових членок. Треба пов’язати працю відділів з можливостями наших членок допомагати одна одній професійно та особисто. Союз Українок повинен бути маґістралею зв’язку, а у нас саме з networking не завжди гаразд. Варто було б започаткувати нефор мальну програму mentoring — старші, більш досвід чені членки, могли б стати в пригоді молодшим, особливо в професійному житті та у поєднанні про фесійного і родинного життя. Як переважаюча кіль кість жіночих організацій, СУА залишиться у великій мірі т. зв. традиційною жіночою організацією в тому, що для переважаючої більшости наших членок ма теринство та хата залишаться головними цінностями життя... Але ці дві ролі ніколи не вичерпували ані нашого життя, ані зарисів нашої праці. Союз Українок приготовляється до свого століття саме тому, що він розширював, а не обмежував ролю жінки до якогось одного стереотипу. Це нам треба робити далі, в дальшому розвитку нас самих і нашої організації. У наш мобільний час наша організація мусить стати більш мобільною, гнучкою та швидкою. Засоби комунікації змінюють наше життя, і часто на новому місці праці чи школи нам потрібно відчути, що наше пересувне життя пов’язане з подібними нам якимось громадськими зв’язками. Союз Українок у своїх від ділах — це та нитка, якою підтримуємо контакт з рештою нашої громади. Можемо відновити деякі старі способи праці витворити нові, як ось: позичка внуків — програма прибраної сім’ї — гостинності для приїжджих. Мо жемо також просити молодих з доповідями про їхні зацікавлення чи працю, з тим, що буде опіка над дітьми. Подумаймо, чи відродити обговорювання кни жок, хоч би англійських, або спортові зайняття чи етнічну еробіку — народні танці. Може треба нам розглянути доцільність організування прогулянок для союзянок для ближчого спілкування. Взагалі, нам треба провести й інші програми для поширення зв’яз ків і поглиблення спілкування, для зрозуміння засад толерантности і товариськости, нам треба часу і мож ливостей зустріти та пізнати себе. Тільки нашою доб рою волею, вмінням пристосуватися до нових обста вин збережемо не тільки СУА, але і традиції СУА. Наша праця завжди була працею повсякдення, а сьогодні наш зв’язок з Україною став також, — як кажуть в Україні, — нормальним. Ми також підк реслюємо, що наша громадська праця — це не свят ковий ритуал, а повсякденна справа. На цьому полуденку відзначаємо правдиву під валину нашого Союзу — це відділи і праця членок, з’єднаних у відділах. Пошануймо наші відділи, нас самих у це свято, котре відзначає наші будні. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
