Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЗАДЛЯ ЗРОСТУ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТИ Наталія Кобринська Natalia Kobrynska Готуючи до публікації лист Наталії Кобринської до Миколи Лисенка, який розкриває досі невідому в лисенкознавстві сторінку творчих контактів компози тора, осібно із зачинателькою жіночого руху в Галичині, я вирішила за можливе маркантно від значити деякі факти з громадської біографії того, кого сучасники називали Бояном і батьком україн ської музики. XIX століття. В європейських країнах все частіше тріюмфує самовияв національних культур, утверджу ється ідея людської особистости. На зміну компози торам, вихованим на засадах клясичної музики (а до них слід залучити і наших геніяльних музик Дмитра Бортнянського та Максима Березовського), з’явилися композитори нової стильової орієнтації. Поляк Фрідерик ІІІопен і угорець Ференц Ліст, росіянин Михайло Ґлінка і німець Ріхард Ваґнер, чех Берджих Сметана і норвежець Едвард Ґріґ у власній творчості продемонстрували оригінальні ознаки фолкльорних розгалужень на терені європейського континенту. Україна — володарка незчисленних пісенних коштов ностей, якими вона так щедро ділилася зі своїми сусідами, — очікувала на прихід свого віщого Співця. Засновником української національної музики суди лося стати Миколі Лисенкові. Кожна грань його таланту виблискувала яскравим природним світлом. В одній особі ніби зфокусувався жмуток вивільненої творчої енерґії, яка притягала до себе людей, по значених іскрою Божою. Усе, чим жило село минулого століття з його поетичними святами Різдва і Великодня, чарівними образами Івана Купала і ритуальною багатоманіт ністю весілля, відчайдушними вечорницями і запа даючим у глибину душі церковним співом, відбилося на художніх уявленнях Лисенка. Його вразила шляхетність вислову і глибина почуттів у музично- поетичних сповідях про жіночу долю. Недарма ком позитор записав чимало високохудожніх зразків від талановитих народних співачок — Меланії Загорської, Гапки Іщенко, а також від Марії Заньковецької, Софії Тобілевич, Олени Пчілки, Лесі Українки, Дніпрової Чайки та інших.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
