Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
рев’яна посудина з невисокою шийкою, двома руч ками та щільно закритою покришкою. За свідченням ’’батька історії” Геродота і ’’батька медицини” Гіп пократа, скити використовували подібні посудини для переробки кобилячого молока. В кутку похо вальної камери ми побачили бронзовий казан, котрий є своєрідною емблемою господарського життя ски тів. У ньому варили їжу, м’ясо для жертвоприношень. Поруч з казаном стояла амфора на вино. Біля ніг подружжя скити поставили берестяну скриньку. Її стінки прикрашала різьба, характерна для раннього скитського мистецтва, коли улюбленим художнім образом був олень. Шкатулку заповнювали різноманітні знаряддя жіночого рукоділля: два вере тена, пряслиця, частий гребінь, який прикрашало виконане в скитському "звіриному” стилі зображення коня. Як і в інших кочових народів, домашнє вироб ництво лежало на жінках. Прядіння, ткацтво, виго товлення повсті та пошиття одягу вважалося обов’яз ком скитянок. У скринці лежали дві дерев’яні шкатулки, які і стали сенсацією наших розкопок. Одна з них — прямокутна, з трьома відділеннями — мала збоку кістяний замок. Але найбільше вразило нас те, що на внутрішньому боці віка зберігся фраґмент напису з одинадцяти літер давньогрецького альфавиту. На жаль, розшифрувати його так і не вдалося. Гадаємо, він не означає імени власника чи майстра, а має, мабуть, якийсь сюжетний зміст. То що ж це: заповіт? Лист? Дослідники охиляються до того, що це лист. Хоч ми не знаємо його змісту, проте факт, що в могилі простого скита знайдено зразок давньої пи- семности — явище унікальне. Безперечно, шкатулка відігравала неабияку ролю у житті скитського по дружжя, інакше її не поклали б в могилу. На віці другої шкатулки нам відкрилася мінія- тюра, намальована червоними, жовтими і чорними фарбами. Це найдавніша на нашій території мінія- тюра на дереві. На яскравочервоному тлі перед цитри ново-жовтою завісою зображена нага купальниця. Тіло жінки має золотавий відтінок, голова закинута назад, волосся стягнуте у важкий грецький вузол. Таким чином, знахідки нашої експедиції змушу ють змінити дотеперішні уявлення про духовний та інтелектуальний світ скитського суспільства, його с о ц іа л ь н і низи. Ще б пак — простий, незнатний, небагатий скит у IV—III ст. до Христа знається на грецькій мові, на письмі, милується творами ми стецтва... Ці знахідки розкривають також живу етнографію простих скитів, поглиблюють наші знання про зв’язки Скитії з античною Грецією. Адже ці речі знайдено на території, яка прилягала до Ольвії — одного з трьох основних центрів античної цивілізації на північному Чорноморському узбережжі. РАСТАВИЦЯ М іж м’якими, зеленими, ніби оксамитовими, берегами в’ється гадюкою Раставиця, неначе передражнює здорові річки, як часом маленькі діти передражнюють старших. І. Нечуй-Левицький Той вершник смаглявий, легкий, наче птиця, Летів на спітнілім коні, Отам, де в долині текла Раставиця, Текла і текла в давнині. Він пив її воду, дзвінку джерелицю, Зіскочивши легко з сідла, І раптом відчув — потекла Раставиця, По жилах його потекла. Віки прошуміли — по листю, по глиці, По стоптаній кіньми траві. Якою ж краплиною ти, Раставице, В моїй залишилась крові? Які ж воно сили, бездушні та ниці, Зневаги які навісні Зорали, спрямили тебе, Раставице, Струїли в землі і в мені? І тільки вербовий обрубок, як лицар, Розп’ято замолює гріх... Якою краплинкою ти, Раставице, В нащадках озвешся моїх?.. Являю рядок за рядочком столиці. І мушу — біда пропіка! — Уже не дражниться, як та Раставиця, А стать як велика ріка! Ольвія мала значний вплив на економіку, су спільний лад та культуру населення, що мешкало на північ від Чорного моря. Водночас ця периферія античного світу зазнала впливу культури скитського населення. Геродот, який відвідав Ольвію в середині V ст. до Хр., називає племена — північних сусідів Ольвії — калліпідами, алазонами, скитами-орачами. Калліпіди найбільше поєднували в собі скитські та античні еллінські риси. Можливо, чоловік та жінка з поховання біля Новогригорівки належали саме до калліпідів. Досліджені пам’ятки допомагають археологічній науці більш глибоко і всебічно висвітлити історію та життя давнього населення півдня України. м. Київ Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
