Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
СКИТСЬКЕ ПОДРУЖЖЯ Найдавніша на території України иініятюра на дереві, знайдена при розкопках кургану біля села Новогригорівка Баштанського району на Миколаівщині. The oldest miniature in wood found in Ukraine during the archiological excavations of a burial mound near the village of Novohryhorivka, Bashtanskyj region in Mykolajiwshchyna. Понад чверть віку мені довелося очолювати Мико лаївську експедицію — одну з найбільших експедицій Інституту археології Академії наук України, яка прово дила дослідження на Правобережжі Дніпра — в Буго-Інгулецькому межиріччі. Не буде помилкою наз вати одним з найцікавіших в археологічному відно шенні серед територій України цей регіон, розташо ваний між культурами балкано-дунайського світу з високорозвинутим землеробством і східньою части ною євразійських степів зі скотарським напрямком розвитку господарства. Ця територія багата на пам’ят ки своїх періодів прадавньої історії, починаючи від стійбищ мисливців кам’яного віку, яким нараховуєть ся 19 тисяч років, і закінчуючи раннім середньовіч чям, відокремленим від нас 10-ма— 15-ма століттями. Особливо багато пам’яток, пов’язаних зі скитами, які населяли в XII— III століттях до Христа степові простори Північного Причорномор’я. Це переважно кургани. Серед сотень скитських могил трапляються по одинокі царські кургани або кургани знатних скитів. У скитському суспільстві клясові відносини ще не зформувалися остаточно, однак пам’ятки перекон ливо свідчать про майнове розшарування: була за можна племінна знать і прості землероби та кочо вики. Деякі могили скитських можновладців — особ ливо ті, до яких не дісталися грабіжники — були буквально засипані золотими речами, котрі нерідко мали високу художню цінність. Скитська знать коха лася у золоті. На її замовлення кращі грецькі майстри виготовляли прикраси, речі побуту, художньо оздоб лену зброю. Коли помирав власник цих речей, їх клали з небіжчиком у могилу. За тогочасними віруваннями смерть була переходом в інший потойбічний світ, де людині знадобиться все, чим вона володіла при житті. Тому разом з померлим ховали його рабів, прислужників, наложниць, воїнів-охоронців, коней. Цей поховальний обряд виконували над усіма: і над елітою скитського суспільства, і над рядовою скит ською масою. В поховання простого скита не клали золота, коштовних прикрас, дорогого посуду. Про стому скитові і при житті, і в його майбутніх ’’мандрах у потойбічний світ” слугували речі з дерева, шкіри, краму. А ці органічні матеріяли, на жаль, недовго вічні: під дією часу вони безслідно зникають, пе ретворюючись на порох. Вряди-годи в курганах ви являли рештки предметів з таких матеріялів, однак переважав глиняний посуд, бронзові та залізні не хитрі вироби, пастове і керамічне намисто — але теж у дуже незначній кількості, бо грабіжники не обми нали й бідні могили. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
