Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЗАДЛЯ ЗРОСТУ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТИ Наталія Кобринська Natalia Kobrynska Готуючи до публікації лист Наталії Кобринської до Миколи Лисенка, який розкриває досі невідому в лисенкознавстві сторінку творчих контактів компози тора, осібно із зачинателькою жіночого руху в Галичині, я вирішила за можливе маркантно від значити деякі факти з громадської біографії того, кого сучасники називали Бояном і батьком україн ської музики. XIX століття. В європейських країнах все частіше тріюмфує самовияв національних культур, утверджу ється ідея людської особистости. На зміну компози торам, вихованим на засадах клясичної музики (а до них слід залучити і наших геніяльних музик Дмитра Бортнянського та Максима Березовського), з’явилися композитори нової стильової орієнтації. Поляк Фрідерик ІІІопен і угорець Ференц Ліст, росіянин Михайло Ґлінка і німець Ріхард Ваґнер, чех Берджих Сметана і норвежець Едвард Ґріґ у власній творчості продемонстрували оригінальні ознаки фолкльорних розгалужень на терені європейського континенту. Україна — володарка незчисленних пісенних коштов ностей, якими вона так щедро ділилася зі своїми сусідами, — очікувала на прихід свого віщого Співця. Засновником української національної музики суди лося стати Миколі Лисенкові. Кожна грань його таланту виблискувала яскравим природним світлом. В одній особі ніби зфокусувався жмуток вивільненої творчої енерґії, яка притягала до себе людей, по значених іскрою Божою. Усе, чим жило село минулого століття з його поетичними святами Різдва і Великодня, чарівними образами Івана Купала і ритуальною багатоманіт ністю весілля, відчайдушними вечорницями і запа даючим у глибину душі церковним співом, відбилося на художніх уявленнях Лисенка. Його вразила шляхетність вислову і глибина почуттів у музично- поетичних сповідях про жіночу долю. Недарма ком позитор записав чимало високохудожніх зразків від талановитих народних співачок — Меланії Загорської, Гапки Іщенко, а також від Марії Заньковецької, Софії Тобілевич, Олени Пчілки, Лесі Українки, Дніпрової Чайки та інших.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
