Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПОЛУМ’ЯНЕ СЕРЦЕ Спогад про сестру Лесю Українку Школи в Колодяжному не було, і Леся сама вмила грамоти багатьох своїх подруг. Іноді в селі влаштовувались вистави — живі картини. Мати написала історичну драму в п’яти діях ’’Кармелюк”. Розіграти її не було змоги — не вистачало ні людей, ні засобів. Тоді вирішили ми поставити її в ляльковому театрі. Леся була за режисера, артиста — за все. Зробили ми багато ляльок, декорацій, навіть пожежу панського будинку, підпаленого Карме- люком, показали. Цей ляльковий театр мав ве ликий успіх у Колодяжному. Навколишня чарівна природа захоплювала сестру. Разом із матір’ю ми побували в урочищі Нечимне біля села Скулин, в 15 кілометрах від Колодяжного. Ночували ми в хатці селянина — дядька Лева. З хатки, у якої було лише три стіни, від кривався вид на лісове озеро. Три дні, про ведені в оточенні природи, справили враження на все життя. Леся надзвичайно чутливо сприймала при роду. Її поетична душа зливалася з навколиш нім середовищем. Починалася весна. Розквітали в саду дерева. Пригрівало сонце. Леся хвора лежала в ліжку біля вікна. Випадково вітерець заніс в кімнату пелюсток з розквітлої яблуні — в ньому сестра відчула теплий весняний привіт, і враження від цього згодом висловила у вірші. Але не тільки до природи проявлялась її любов. Ще більше любила вона людей, своїх знедолених братів і сестер. 1883 року всю сім’ю вразила тяжка подія. За революційну діяльність була заарештована в Петербурзі наша тітка — Олена Антонівна Косач. Її засудили на заслання, спочатку в Олонецьку губернію, а потім етапом відправи ли до Сибіру. Це надзвичайно вплинуло на Лесю. Саме тоді вона написала перший вірш: Ні долі, ні волі у мене нема, Зосталася тільки надія одна... Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
