Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ДО КОШИКА ІСТОРІЇ DESPEDIDA SALOME НАТАЛІЯ КУЗЯКІНА ЛЮДСЬКІ ДОЛІ XX вік доходить до кінця, а ми й досі вишукуємо матеріяли про мистців, яким колись нове століття заповідало щасливу юність і повноту виявлення твор чих сил. Спокійно, добре починалося це криваве століття... 1. Ж ІН К А , ЯКІЙ Щ А С Т И Л О ? Так виглядає доля Олександри Екстер, театраль ної малярки з Києва, яка зустріла революцію 1917 р. у розквіті обдаровання і європейського рівня куль тури. Природа багатьом жінкам дарує художній смак, вони здатні до гнучкої розробки вже знайдених істин. Відкриття ж нового та ще й у малярстві, яке, насам перед, важка фізична праця, — то доля чоловіків. Коли жінка лишає сучасникам пам’ять про спалахи свого короткочасного буяння — їй поталанило. Олександру Екстер (Григорович) визнали ще у 1910—1924 роках. Тоді вона, разом із гамірливою групою російського аванґарду, де тон задавали про- вінціяли з Півдня, зокрема ’’малороси” брати Бурлю- ки, входить у художній світ. Потім про неї ніби при забули, а в останнє десятиліття, у зв’язку із заці кавленням українським аванґардом, знову згадали (відзначимо тут статті Д. Горбачова). І ось, нарешті, з’явилася велика книга російською мовою "Олексан дра Екстер” (1993), написана киянином Георгієм Ко валенком, який з 20 років живе у Москві. Уперше загадкова Екстер, закрита досі у люд ських обставинах життя, підійшла до нас трохи ближ че. Бо для сучасників образ її роздвоювався: то скромна, легка за характером жінка, то — дама з богеми. То холодний, штучний мистець, а то — гарячий, темпераментний. З погляду одних — ти пова ’’француженка”, відірвана від рідного ґрунту. А на смак інших — малярка, що під космополітичним одягом кубофутуризму зберегла міцний зв’язок з українською народною культурою. Книга Коваленка широко, всебічно з’ясовує про фесійні проблеми театрального живопису Екстер. Та до психологічного пізнання її художньої натури автор робить тільки перші кроки. Нам, читачам, недодано у характеристиці родинного оточення, гімназійних обставин, взагалі київського середовища 1890—1900-их років, яке формувало смаки Асі Гри горович. Можна тільки здогадуватися, що батько її, Олександер Оврамович, як переважна більшість київ ського чиновництва, тримався російської мови і від повідної орієнтації. Про матір взагалі нічого не знаємо. З погляду сучасного розуміння ваги дитинства у формуванні будь-якої натури, а особливо художньої, цей прорахунок ставимо на карб авторові. 1899 р. вродлива тоненька панночка, з вигляду ’’малоросійська” шляхтянка, входить у принадний світ культурного Києва. Вона закінчила гімназію. Загля дає у художнє училище, відвідує театри. У 21 рік одружується із кузеном — адвокатом Миколою Екстер. Знаємо про нього, що Екстери належали до київської еліти, мали власний будинок на Фундукле- ївській. Молода дама влаштовує у мансарді художню майстерню-сальон для знайомих і тим приваблює молодь. Чотири роки господиня вирішувала чим є для неї живопис — формою розваги заможньої дами чи покликанням і, отже, професією. 1906 року Екстер повертається до занять у Художньому училиці, на ступного року їде до Парижу вчитися. Вибір зроб лено. З того часу вона шукає у мистецтві власний тон, входить у середовище міжнародного аванґарду, живе переважно у Москві, Петербурзі, Парижі. У тому всесвітньому мистецькому місті, яким був довоєнний Париж, доводилось аж надто дорого платити за можливість стати художником. Афіша спектаклю "Соломея", 1930 рік. Художники В. і Т. Стенберґи. Poster announcing the play “Solomeja" by artists V. and T. Sternberg. 1930.
Page load link
Go to Top