Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
яблуні. Тоді й наше яблучко його теж запитало: — Пане вороне, може ви мені скажете, як мені вирости швидше? — А ти не знаєш? — здивувався ворон. — Ото й чудне ти, як бачу! Та ж ти ростеш на гілочці, то попроси листячко, щоб допомогло гілочці добувати зі стовбура соки, а стовбур хай попросить корінці, а корінці хай попросять матір-землю. Земля дасть потрібну тобі поживу в соках. Ти пий їх, а вдень обертай до сонечка свої щічки, щоб воно цілувало тебе. А раненько вмивайся росою! Та не лінуйся все це робити, то побачиш, як незабаром виростеш у гарне, рум’яне, повне та соковите яблуко! Ще й краще інших виспієш! Ворон полетів собі далі, а яблучко послу хало його поради. Гарненько вмивалося росою, тягнуло соки з землі, а вдень оберталося всіми боками до сонечка. А воно цілувало, вигрівало яблучко й від цього маленьке яблучко червоніло і ставало солодким. Не счулося воно, як стало великим, соковитим, пахучим, а щічки були в нього червоні, червоні! Прийшло свято Спаса. Знов прийшли до садочка діти. На цей раз вони принесли з собою гарну полив’яну миску. Там уже лежав щільник, повний золотистого пахучого меду, та китиця пшеничного колосся. Кожна дитинка зірвала своє яблучко та поклала в миску, і Орися зірвала наше яблучко та теж поклала туди. А Михайлик тут і при гадав: — Ну, а де ж твій нещасний зелепуг, Орисю? От будеш ти на Спаса без яблучка! — глузливо запитав. Він хотів подрочити дівчинку. Та не вдалось йому. Орися показала своє яблучко. — Дивись, яке гарне виросло! — здивувався Михайлик. Дивувалися з ним й інші діти. А яблучко знало, чому воно виросло і вис піло так гарно. — Добрий ворон! Він старенький, то все знає! Це він мене навчив! — думало воно. Але Орися краще знала, чому яблучко виросло таке гарне. Вона нікому цього не сказала, як моли лась щовечора, як прохала Господа, щоб її яблучко поспіло на свято Спаса. І взяли діти свою миску та пішли з нею до церкви. А там було гарно. Дзвони врочисто гули, хор радісно співав, а потім усі вийшли з церкви, поставили свої миски з овочами й медом на зелену траву, засвітили свічечки коло них, а священик обходив усіх навколо, кропив миски свяченою водою і молився. І сонечко посилало свої гарячі цілунки дітям і всім людям. Всі молилися й дякували Богу за гарний урожай. Маленьке, маленьке яблучко, що стало гарним, великим, чуло себе теж щасливим, що буде теж корисним для людей, як й інші яб лука. НІНА НАРКЕВИЧ
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
