Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЛІДІЯ ОРЕЛ, етнограф ЧОРНОБИЛЬ: ДОЛЯ НАРОДНОЇ КУЛЬТУРИ ПОЛІССЯ Зачадили ліси і землю занедбали, Поставили АЕС в верхів’ї трьох річок. То хто ж ви є, злочинці, канібали? Ударив чорний дзвін, і досить балачок, В яких лісах ще ви забарложені? Що яничари ще занапастять? і мертві, і ж иві, і ненароджені Нікого з вас довіку не простять. Л ін а К о сте н ко Полісся... Безмежна рівнина з великою кількістю річок, озер та водоймищ, болотисто-піщана земля, яку прикрашають праліси та луки. В далеку сиву давнину, переважно по берегах річок, тут поселилися люди (у І тисячолітті по Хр. Полісся заселяли слов’яни). Свої оселі вони будували з дерева — кругляка чи бруса, дахи крили колотою дошкою-драницею. Невеличкі ділянки орної землі, на яких сіяли жито, ячмінь, просо, льон, коноплі, не могли прогодувати поліщуків. Доводилось займатися рибальством: рибу ловили в річках та озерах. Ще й сьогодні на Поліссі користуються традиційними ри бальськими знаряддями та пристосуваннями, виго товленими з лози та сплетеними з ниток (сіті, ятері). Збирають ягоди та гриби. Лише на Поліссі ми можемо почути ’’ягідні” та ’’грибні” пісні: Збирайтеся, всі я год ойки , в бору, А ми під ем о з ко р и с тю додом у. Збирайтеся, всі я год ойки , в листу, А ми під ем о д о д о м у з кор истю . Особливо поширене було на Поліссі бортне па січництво. Дикі бджоли селилися в дуплах дерев, такі дерева називали бортями. Згодом людина на вчилася робити борті — колоди, випалюючи та видовбуючи в них гнізда для бджіл. Ще й сьогодні по багатьох селах Полісся ми натрапляємо на такі вулики-колоди. Вони є навіть в тридцятикілометровій зоні Чорнобильської атомної електростанції. Населення тих районів Полісся, які до 1939 року були під владою Польщі, крім грошей, податки спла чували деревиною, полотном, а то й медом. Старші поліщуки розповідають, що для польських панянок навіть воду для миття возили з поліських озер. Ще донедавна тут майже в кожній хаті був ткацький верстат і прядка. Хатнє і господарське начиння, знаряддя праці, плетений і дерев’яний посуд поліщуки виготовляли власноручно. Так само ви готовляли й одяг. Старші люди зберігають у скринях сувої полотна, одяг та рушники домашнього виготов лення. Божник. Київське Полісся. Фото Л ідії Орел. Ritual cloth, Polissia, Kiev region. Photo by Lidia Orel Мала кількість родючих земель, бездоріжжя, відірваність від великих доріг та міст, від світу спричинилися до того, що, порівняно з лісостеповими районами України, на Поліссі був дуже сповільнений суспільний розвиток. І це значною мірою зберігається донині. Під час польових експедицій Музею народної архітектури та побуту України на Полісся, починаючи від 70-х років, ми зустрічаємось з реліктами народної культури, які сягають не лише давньоруської доби, але й праслов’янської. Так, на околиці села Вижиця Дубровицького району Рівненської обл. стоїть і сьо годні масивне ”цар-дерево”, завішане рушниками, намітками, фартухами. Колись його освятили, і люди досі приносять ці речі як жертву з різної нагоди. ’НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ, 1993 11
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
