Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
13 ЗАКОНОДАВЦІВ У поточному, майже демократичному парлямен- ті України з його ’’неперебудованою” назвою Вер ховна Рада УРСР, з усіх 450 народних депутатів 13 — жінки. Мовою статистики це становить майже З відсотки депутатського складу. Для порівняння вар то нагадати, що в обидвох палатах американського Конгресу кількість членів-жінок становить приблиз но 5 відсотків (28 з усіх 535 членів Палати репрезен тантів і Сенату). Раніше, коли членам Верховної Ради не треба було воювати з конкурентами за депутатське крісло, серед депутатів було ЗО відсотків жінок (хоч жінки становлять більше половини населення України). Але не в числах справа. Коли у старій Верховній Раді було ЗО відсотків жінок, то їх завданням, як і їх колеґ-чоловіків, було піднести кільканадцять разів руку під час короткої сесії, щоб затвердити закони, уложені президією, походити по крамницях Києва і поїхати до своїх домів. Нині Верховна Рада діє з ма лими перервами цілий рік і тих 13 депутатів, які здо були свої мандати після важких зусиль передвибор чої кампанії, працюють як справжні парляментарії. Вони також висловлюють чітко свої думки і по зиції — в залі нарад і поза нею. У серпневому числі журналу ’’Радянська жінка” з його завидним тиражем 2 мільйони 200 тисяч при мірників, усі 13 достойних депутатів-жінок з’ясували читачам свої погляди. Вони досить ревеляційні, і зовсім відмінні від штампів, якими послуговувалися їх попередниці (і попередники). Хто ці 13 законодавців? Шість — члени Компар тії, сім — безпартійні. Ні одна з них не є юристом (популярна професія для законодавців в Америці), зате три є лікарями, три працюють в органах місце вої влади ( з них одна філолог, одна історик, а одна інженер), дві — викладачки вищих шкіл (архітектор і економіст), одна учителька середньої школи (істо рик), одна журналістка (заступник редактора облас ної газети), одна письменниця (’’справжня” за радян ськими правилами, бо цього року її прийняли до Спілки письменників), менаджер виробничої фірми, і зоотехнік — голова колгоспу. У своїх виступах, надрукованих в ’’Радянській жінці”, усі вони — партійні і безпартійні — критику вали стан, в якому знаходиться нині Україна, і жах ливе становище жінок на Україні. Наприклад, Галина Васильєва, член партії, заступник мера Білої Церкви, доводила: ”Як ведеться жінці, котра змушена пра цювати в три зміни, як їй нелегко організувати побут сім’ї, я знаю добре. Бо й сама пройшла шлях від ро бітниці до керівника великого підприємства буді вельної індустрії”. Далі вона бідькалася, що у курортну колись Білу Церкву союзні міністерства впакували заводи шин (для коліс автомобілів) й інших ґумотехнічних і аз бестотехнічних виробів (Ого! Що було б, якби азбест і ґуму почали виробляти в нашому нью-йоркському Саратога Спрінгс або котромусь з фльоридських ’’болотних” міст?). Вона, член партії, яка роками ’’му дро” керує Білою Церквою, бачить розв’язку у полі тичній і економічній самостійності України (так пар тійці раніше не говорили!). Жахливу статистику подає у своєму виступі де путат і лікар Станіслава Янушевич: кожного року ЗО тисяч жінок України не виношують вагітність, а 14 тисяч народжують дітей з глибокими вадами психіч- Бвз назви. Богдан Турецький, (полотно, олія). Львів. Ди плом організаційного комітету "Імпреза — 90", Івано- Франківськ, 1990. “Unnamed". Bohdan Turecky, oil on canvass. Lviv, 1990. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top