Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
СОЛОВЕЦЬКИЙ В’ЯЗЕНЬ (Продовження з попереднього числа) Соловки. Сторожеві башти фортеці. В. Пресняков — художник. Solovky. Watchtowers. Drawing by V. Presnyakov. Коли у 1768 році спалахнуло повстання гайда маків, відоме в історії під назвою Коліївщина, Кални- шевський таємно підтримував його загонами свого козацтва. Це була ризиковна акція, бо і Росія, і Польща жорстоко винищували протягом 12-ти років всякі прояви цього народного стремління до сво боди. А його ’’конто” у властей і так було вже надто обтяжене. На Січ тікали досі вільні селяни, що їх оба ці режими намагалися закріпачити, і це ставало сіллю в їхніх очах. У 1773 — 1775 pp. знову посилюється визвольна війна селянства, тим разом під проводом Омеляна Пугача, яка до глибини потрясла імперію. Всі ці події спричинили рішення цариці про знищення За поріжжя, яке вважалося тепер розсадником постійних бунтів і непокори. В дійсності одинокі може у цій абсолютистській монархії. Очевидно, стояв за тим всім останній кошовий отаман Петро Калнишевський. Коли Росія успішно закінчила війну з Туреччи ною, на думку цариці, потреба існування Січі, цього ’’острівця свободи” в тилу імперії, відпала, вона стала небезпечною, тому винесено було рішення Січ про сто зліквідувати. Відправлено було величезне військо під командуванням ген. Петра Текелія. В ніч на 4 червня 1775 р. (15 червня за новим стилем) таємно оточило воно останню фортецю на Січі. Момент нападу був підібраний вдало, коли на той час пере бувало там тільки кількасот козаків, решта подалася в дальші території перевідати "городи” після тривалої кривавої війни. Сили були нерівні, хоч це не означає, що козаки не змогли б оборонятися. На вал Січової фортеці вийшов 85-річний Калнишевський. Перед його очима до обрію простягалися безчисленні полки піхоти, гусарів, кінноти, пікінерів — п’ять колон зі всіх боків оточили Січ. Шанси будь-якого успіху були міні мальні. Певним зате був би безглуздий пролив ко зацької крови та вслід за тим затяжний терор всього населення Січі. Якщо ж здатися добровільно, то все ж таки можна ще числити на якийсь компроміс. А козаки рвалися в бій, про що свідчать історичні пісні, наприклад: Та позволь, позволь, пане кошовий, Нам на башти стати... А кошовому довелося прийняти болюче рішення: здати Січ без бою. Вдерлися загарбники в безбо ронну кріпость, пограбували скарбницю, вивезли із сховищ зброю з припасами, архів Коша Запорізького, на слід якого натрапили історики десь аж через 60 років, хоч він і досі не опублікований. В наслідок нападу, п’ять тисяч запорожців втекли за Дунай, щоб заснувати там Задунайську Січ, але вже без кошового отамана Калнишевського. Дослідники одно значно твердять, він зразу був заарештований, разом зі всією козацькою старшиною, військовим писарем Іваном Глобою, військовим суддею Павлом Голова тим та іншими. Проте автор тієї розвідки Данило Кулиняк сумніваєтся, чи був заарештований Кални шевський зразу ж таки в червні 1775 року. На доказ того аргументує, що хитра, підступна цариця Кате рина II, ревно дбаючи про свою репутацію гуманістки і благодійниці, ласкаво дозволила йому повернутися на свій хутір-гетьманку ’’тихо доживати віку”. Чи ж личило б переслідувати 85-річного старця? У метри чній книзі Миколаївської церкви містечка Смілого, котру вів брат останнього кошового священик Семен Калнишевський, записано в липні 1775 року: "Брат Петро на Петра й Павла був печальний зело молю Бога за нього". Зате у травні 1776 року Потьомкін звертався до Катерини II з ’’Клопотанням про заміну запорізькій старшині смертної кари ув’язненням в монастирі”. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
