Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
УСПІШНИЙ ДЕНЬ СОЮЗЯНКИ В Чікаґо літній сезон кожного року розпочина ється традиційним Днем Союзянки на українській відпочинковій оселі над Круглим Озером в Равнд Лейку День Союзянки — це єдина імпреза, що її влаштовують спільними силами всі тринадцять від ділів Союзу Українок Чікаґської Округи. Цього року День Союзянки відбувся в неділю, 24 червня, при чудовій погоді. Підготовкою імпрези займався ко мітет, який очолювала Ірена Попович, членка 74-го Відділу. Хоч в той же кінець тижня у Чікаґо відбува лося кілька інших українських імпрез, на День Сою зянки прибуло багато союзянок і гостей. Польову Службу Божу відправив о. М. Панчук з парафії свв. Володимира і Ольги в сослуженні дия кона о. М. Орищука. Співав хор ’’Прометей’’ тієї ж па рафії під дириґентурою Н. Савин. Невдовзі, по 12-ій год. полудня, почала працю вати кухня. Гостям смакували страви, приготовані союзянками. Популярний чікаґський ансамбль ”Лі- дан” розважав гостей прегарними піснями. Та най краще, мабуть, забавлялися діти, для яких членки 6- го Відділу приготовили невеличку програму з учас тю справжнього чародія. Він виводив різні цікаві ма гічні штуки, а малята асистували йому в цьому. Важливою атракцією дня була розгривка льоте- рії, що втішалася цього року особливою популяр ністю й дала багатьом гостям нагоду виграти цінні мистецькі твори. Всі виграші — твори українського мистецтва — були подаровані окремими Відділами СУА Чікаґської Округи. Льотерія ця була також важ ливим джерелом прибутку. Крім заплянованої програми присутні мали на году побачитися з друзями й знайомими, погуторити серед чудової природи. А говорити було про що, бо дав нам Бог дожити до часу, в якому відбувається багато цікавого, нового. Комітет цьогорічного Дня Союзянки щиро дякує членкам СУА за участь і поміч у цій імпрезі. Також дякуємо й гостям за те, що взяли участь у нашому традиційному святі. Просимо й на майбутнє не мина ти наших починів! Оксана Роздольська СВІТОВА КООРДИНАЦІЙНА ВИХОВНО-ОСВІТНЯ РАДА ПИТАННЯ: Мій вісімнадцятилітній син поїхав в Україну від відати рідних та товаришів-однолітків. Минулого лі та, перебуваючи два тижні у Львові, він запізнав ба гато ровесників, з якими протягом року листувався, а тепер, набравши повні валізки книжок: з історії, молитовників, співаників, пластових посібників — поїхав. Мушу признатися, що моє материнське серце раділо, коли я спостерігала, з яким ентузіязмом він готувався до цієї поїздки. Відкидала я всі побоюван ня і материнський страх, який час від часу закрадав ся в душу. Минулого тижня зустріла я заслуженого, чільно го і загальношанованого громадянина нашої спіль ноти. З його уст я почула, що на Україну їхати моло дим людям, з огляду на радіяцію, небезпечно, що мій син там може щось з’їсти і це , за роки, може відби тися на його здоров’ю, що ми повинні оберігти нашу молодь і не наражувати її на небезпеки в Україні. Скажіть, будь ласка, чи справді я недобра мама, яка наражає дитину на небезпеку, дозволяючи їй їхати в Україну? Чи Канаді моєї дитини більше по трібно, як Україні сьогодні? Що сталося з патріотич ними гаслами, закликами до посвяти, які мій знайо мий часто виголошував при нагоді різних свят? Марта ВІДПОВІДЬ: Дорога Пані Марто! Вашу поставу, як матері, можна тільки привітати! Споконвіку українські жінки мужньо подавали зброю своїм чоловікам чи синам і, стиснувши серце, благословляли їх на геройські по двиги в ім’я Батьківщини. Адже тримати коло себе дорослих юнаків було і є неславно, хоча безпечно. А тут звичайна поїздка на Україну в ролі туриста. Яка ж це небезпека?! Адже 35 мільйонів українців живуть в рідному краї і працюють для нього. Багато з них дійсно ризикували своїм здоров’ям, ліквідуючи на слідки катастрофи в Чорнобилі. Вони ж чиїсь сини, однак рятували край від невидимої смерти. А інші, як, напримір, В. Яворівський, ризикуючи свободою своєю, порушували питання екології країни. Так, виголошувати патріотичні заклики до по святи — це одне, а віддати частину себе — це вже ін ше. На той другий східець піднімаються тільки справжні сини України. Вони сьогодні борються за її незалежність. Чи не до помочі їй ми, політична емі- ґрація, готувались понад сорок років? Любомира Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top