Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
На думку автора, після зруйнування Запорізької Січі Петро Калнишевський підпільно встановлював кон такти з тією козацькою старшиною, яка залишилася йому вірною, щоб самовільно відновити Січ в іншому місці, за межами Російської імперії, за що й був засуджений до смертної кари із заміною її довічним ув’язненням у Соловецькому монастирі. Це, як каже сам автор, гіпотеза, але не позбавлена логіки. Ось уривок із листа Потьомкіна до цариці: ’’Вашій імпера торській величності відомі всі дерзновенні вчинки колишнього Січі Запорізької кошового, Петра Кални- шевського і його спільників судді Павла Головатого і писаря Івана Глоби, коїх підступне буйство на стільки велике, що не дерзаю вже я всемилостивейша государиня, переліченням оного чіпати ніжне й лю динолюбне ваше серце...” Вже 8 червня 1776 р. урядовий сенат повідомив Синод про рішення цариці й наказав негайно відпра вити Калнишевського на острови північного Білого моря — Соловки, Глобу в Туруханський, Головатого в Тобольський монастирі, ’’під найсуворішим нагля дом від одного місця до другого військових команд”. Між іншим, усі троє фіґурували в доносі Павла Савицького в січні 1767 року. Далі наказано було, щоб ’’утримувані були в’язні тії безвипускно з мона стирів і віддалені були не лише від листування, але й від будь-якого з посторонніми людьми спілкування”. Стосовно ж Петра Калнишевського доручено до датково начальнику тюрми Соловецької ’’надісланого туди в’язня утримувати під неослабною вартою сол датів”. 25-го червня 1776 р. конвой, складений з семи представників військового персоналу повіз Кални шевського з Москви в Архангельськ, куди прибули вони 11 липня. Звідти судном переправилися в Соло- вецький монастир, який в дійсності був жорстокою тюрмою. В нелюдських умовах довелося тут Кални- шевському прожити останніх 27 років життя. Він ніколи не скорився, ніколи не звернувся з проханням про помилування, хоч цього очікувала як Катерина II, так і Потьомкін. І тому не можна твердити, що був він покірною жертвою царського абсолютизму; нав паки, став справжньою героїчною постаттю в нашій історії: мужнім, свідомим, незламним борцем за волю, за кращу долю України. Він знайшов у собі відвагу протиставитися можновладній, нищівній політиці на сильного окупанта, і на тому спротиві базував цар- Соловки. Внутрішнє подвір’я монастиря. Худ. В. Пресняков. Soiovky. Interior courtyard of the monastery. Соловки. Куток монастирського подвір’я. Худ. В. Пресняков. Soiovky. Part of the interior courtyard of the monastery.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
