Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПРИДОРОЖНИЙ ХРЕСТ Наталія Кібець В гарячі дні липня і серпня єдина відрада сидіти під шатрами великих дерев, безум овно ті, хто мають охолоджувачі в хатах мають д о д а тк о ву на со л о д у ще й дивитися на телеві зійні програми, але я стара мрійниця лю бл ю природу, л ю блю відчувати її, тому я задов олен а своєю вулицею, д е живу. Вона широка, а головне зелена. По о б о х боках ростуть клени і то такі високі, що як глянеш вздовж її, то неба немає, лише зелені гілки пере плітаються між со б о ю , піднімаючись угору, наче церковне склепіння. Вдень сонечко кидає свої проміння на листя, а вночі світлячки виблискують на них. Вітрець, граючись і собі перебирає листки нача струни бандури і такий спокій огортає тебе, що не хочеться ні про що думати, але думи, як хмарки, пливуть поволі, а часом швидко одна за другою , наче фільм п ер ед очима. Нема різниці ні в часі, ні в віку. Знову між товаришками — пляж на Дніпрі, вакації під Києвом... Сидимо ми вдвох з товаришкою на подвір’ї її бабуні в Таращі. П еред хатою в них ростуть три вишні, це бабуня посадила, коли дон і народи лися. Праворуч від хати кроків сто п’ятдесят — двісті три дуби, це дідові саженці в пам’ять народж ених синів. Вишні — рясні і д о б р е урожайні. Дуби — високі, гарні. Скільки їм років? Н едалеко від хати сад. Колись було його вісім десятин, та колгосп від різав сім. І стояв він мертвим. Дерева всохли, ніхто його не пильнував, навіть пташиного співу не було чути там. Сидячи на призьбі ми чекали на вечерю, яку варила тітка надворі. Вечеряли також надворі за малим круглим столиком. Ще й д о сі при гадую смак тієї затірки. Тиша навко ло, лише від подуву вітру безш ел есн о с п а д а л и л истки вишні, п о м ір н о застеляючи день, який не означає звуків, немов д ієзи в ключі, немов початок непочатого. Я лю бл ю цей настрій, в ньому є щось д осконал е, поважне й трохи незрозум іле. Але цю тишу порушували сусідові ’’дачники”, які приїхали з Києва на ’’курорт” і на д о б р і харчі (масло, яйця, молоко, сметана). Голосна розмова, співи під гітару і мандоліну пору шували ідилію тиші. Хотілося схова тися від всього, що нагадувало гамірне місто. Ми часто ходили вечорами в поле. Ідеш поміж скиртами скош ено го хліба, ступаєш на стерню обереж но, щоб не наколоти ноги, а стерня, як навмисне, випростається і об о в ’язко во вколить тебе. Тихо... Світ здається такий широкий, і за спиною наче крила виростають, так би й полетів. А мрії, мрії... їм нема утримку. Летять куди хочуть... О д н о г о в еч о р а з нами на прогульку пішла і бабуня з Тарасиком (найменший бабунин внук). В полі стояла тиша, лише, деколи вітрець пролетить і знову тихо... — Т реба дощ у — сказала бабуня. — Душно — промовив м оєї това ришки тато, вдивляючись в немов вогнем осяяне небо. — А мені д о б р е — подумала я. Тут більше свіжого повітря, ніж в місті. Тут тихо, хороше!.. Ходили ми не довго. Тарасик скоро втомився, і ми вирі шили сісти відпочити на межі коло макового поля, проходячи повз яке було чути, як дзвонять зерном спілі макові головки. Н едалеко від нас під берізками стояв хрест. Цей хрест я бачила, як їхали д о Таращі. Візник пояснив, що там поховані подорож ні убиті грабіжниками. — Так тут у вас небезпечно? — запитала я візника. — О, ні! Це давно було, д е с ь в роках 1919-1920. Мені було трохи дивно. Яким чудом при д о р о зі зберігся хрест, коли їх з церков поздіймали! Пізніше ми з Танею приносили свіжі польові квіти під цей хрест, одна клала, а друга дивилася, щоб бува, хтось не йшов. Вдивляючись в червоняві від блиски вечірнього сонця на хресті, вдихаючи запах стиглих овочів, які бабуня розлож ила на хустці, здава лося, що все злилося в одне; вечір, запах овочів і предчаснопож овкле листя б ер езок , що, поволі опадаючи, встеляли підніжжя хреста золотими сльозинками по незнаних п о д о рожніх. Сиділи мовчки. Тарасик спав, поклавши голівку бабуні на коліна. Л е г к и й в іт р е ц ь в о р у ш и в й о г о волоссячко. Сонце зайшло. Виплив місяць із-за хмарок. Зірки засвітилися міріядами яскравих свічечок, і в цьому світлі було щось манливе і кличне. Мов течія, що захопл ю є душ у і тягне в невідоме, туди д е нема кінця... — Бабуню, а що це за хрест, чому він стоїть при д о р о зі? — запитала я. Танін тато похилив голову. Бабуня нічого не відповіла, лише нахилилася і поцілувала Тарасика в чоло, а потім підняла голову і на її очах ми побачили сльози. Таня подивилася на мене, а я на неї... Мовчанка здавалася нам дуж е довгою, а ще більше загадочною . — Це ... хрест над моїми синами і синами інших матерів — вона наче захлинулася, а потім витираючи сльози — О! якими ж молодими загинули вони. Боронили волю народу свого. Якби ж вони знали, що їхня кров пропала марно! Ой, діточки ж мої діточки! — Мамо лишіть! — обізвався Танин тато. Бабуня наче заніміла. Танин тато ще нижче схилив голову. — Так ось, яка його правда? Тому то він ще стоїть! — промайнуло в моїй голові. Щось гнітючо-тяжке лягло на мозок. Родинна таємниця... Оце ті, борці за волю про яких говорив мені Василько! Навкруги стало ще тихіше, лише здуш ен е схлипування зрушувало нічну тишу... Львів 1943 р. ’’МІЙ ПЕРШИЙ СЛОВНИК” Редакція ’’Нашого Життя” одержала вже рецензійні примірники книжки "Мій перший словник”, про який була згадка у травневому числі НЖ. Ця ілюстрована книжка дає малятам можливість вивчати та плекати українську мову легким, присто сованим до їх віку способом. Це теж посібник для батьків та вихованків. Ціна 6.00 дол. Замовляти можна’ Ply Co-op Ltd. 768 Queen St. West Toronto 3 Ont. Canada Згодом буде можна замовляти цю книжку через "Наше Життя. НАШЕ ЖИТТЯ, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ 1975 7
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
