Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
У ГЛИБИНІ "УКРАЇНСЬКОЇ БРАЗІЛІЇ” Д-р Теодозія Савицька Недавно відвідала я Бразілію, де перебула серед українців чотири тижні, як представниця Союзу Українок Америки у зв'язку зі Стипендійною Акцією, яку провадить СУА. Поїздка ця дала Союзові Українок Америки дуже багато цінних матеріялів і інформації1 про потреби й можли вості української громади в Бразілії, про що мова в дописах на цю тему. Це вже не листування, а справжня, реальна, дуже сильно пережита зустріч з українцями в далеких поселеннях, де, крім українських священиків чи монахинь, "катехиток” ще ніколи не ступала нога інших українських відвідувачів. Багато тут рідного, як колись перед десятками літ у селах в Галичині: рідна мова, щира українська гостинність, добродушність, часто убозтво, глибока релігійність, безмежна жертвенність, багато образів святих, що дивляться з висоти стін, як ті колись на рідних землях. За образами позатикані знімки жи вих або померших членів родин, а в багатших хатах вони в’’позолочуваних” рамках вкривають цілу стіну. На роздоріжжях хрести. При дорогах, на місці смертних випадків, малі хрестики пригадують водіям, щоб уважно їхати. Дуже багато тих хрес тиків, бо їзда автом у Бразілії небезпечна. Церква і дзвіниця в Понт Уніон де Віторія. Біпа картка при дверях це список переслідуваних в Україні за яких т ре ба молитися. Church and bell tower in Point Union. Тут знов хрест, великий хрест-пам’ятник, свідок страждань перших українських поселенців, убитих тубільцями, які нападали на українські поселення. Похоронені там батьки і діти, які зазнали жорстокої смерти. Немае в Бразілії білих хат під стріхами та пишних Хрест біля церкви який поставлено на віс т к у п ро п р о го л о ш ен н я Самостійної України у Вера Ґуарані, Штат Парана Cross commemorating Ukrainian independence. соняшників, хоча хтось казав, що "десь” є. Різнобарвно розмальовані яскравими красками хати бідних і багатих притягають увагу. Усюди коло хат багато квітів та чудова тропікальна рістня. А діти? Деякі бідненькі, як колись у наших селах, маленькі, босоногі (було тепло), 5, 6-літні піклуються своїми меншими замурзаними братчиками й сестрич ками, бо мама і старші в полі, ”на росах”. Молодь у школах монахинь і в семінарах чисто вдягнена, чемна, слухняна, трохи боязлива. Багато з них — це діти з незаможних родин, деякі стипен- дисти і стипендистки Союзу Українок Америки — а всі вони надія і майбутність української громади в Бразілії. А міста? Вони менш цікаві, ніж далекі українські колонії, хіба за винятком цих, де живе більшість українців, там же наші студенти-стипендисти СУА! Прудентопіль! Бразілійці називають його україн ським Ватиканом,, бо це справді величаво розбу дований осередок релігійного й освітнього життя. Церковні дзвони в Прудентополі могутні — з далеких колоній скликають людей на Службу. Вози запряжені кіньми, джіпи, вантажні авта для спільної їзди 20-30 людей, також особові автомашини при возять людей до церкви. А між людьми в церкві 4 НАШЕ ЖИТТЯ, ЛИПЕНЬ—СЕРПЕНЬ 1975 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
