Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЖІНКА ПОМАГАЄ ПОЛІЦІЇ Анну Кошак я зустрічаю досить часто, бо живемо в одному домі при площі Святого Марка. (Назва наво дить на думку площу Святого Марка у Венеції, але не багато, крім назви, має з нею спільного.) Зустрічаю її саму, або в товаристві її брата, донедавна студента Академії св. Юра в Нью- Йорку, інколи в товаристві батьків. Бувала вона теж в домівці СУА як членка 104-го молодечого відділу. На цей раз зустріч була інша, мене заскочив вигляд Анни і її брата: вони були в поліційних одностроях. Було це увечорі, коли я, як більшість мешкан ців Нью-Йорку спішила додому, бо на вулиці не зовсім безпечно. А тих двоє якраз виходили з дому. Очевидно мене це зацікавило, тож попросила вияснити що це таке, куди вони ідуть у цьому вбранні. Тоді Анна вияснила мені, що уже давно вони обоє з братом зголосилися до добровільної служби при поліції. Що ж спонукало Анну до цього, і на чому ця служба полягає. Анна відвідала мене в редакції і роз казала: Раз-у-раз чуємо про напади, грабунки, крадіжки. Таке теж спіткало її маму і її саму, коли злодій вирвав торбинку. Це викликало обурення охоту боронитися, протиставитися злу. Приятель, працівник поліції теж спричинився до того, що вона зголо силася до служби на добровільній базі. Переважно, покищо працює в бюрі виконуючи всяку помічну ’’паперову роботу”, але виконує теж помічну порядкову службу в терені на вулиці особливо у випадку якихсь публічних масових виступів. Очевидно пере ходить вишкіл, вчиться обсервувати, орудувати для оборони палицею, дістають теж "залізні браслети”, які носять при собі коли йдуть в терен. Чи не відчуває страху ця молода дівчина що сміло виходить увечорі у своєму однострої, який напевно немилий злочинним елементам? Може і так, але хто з нас не боїться коли йде вулицями Нью- Йорку? Хто з нас у своїй під свідомості не є насторожений і уважний, не слідкує з напруженням, чи хтось не йде слідом, чи не входить за нами до брами. Так є у Нью-Йорку, а у інших містах, де увечорі на вулицях взагалі не побачиш людей, це дається відчути ще більше. А яке є заняття Анни поза цією додатковою, добровільною службою? Вона працює у ф-мі May’s як продавець у відділі жіночого одягу (молодечого). Її вишкіл і зацікавлення і тут придається. Раз уже "переловила" молоду особу, яка зібрала цілу "в’язанку” сукенок вартости понад 200 дол. та збиралася їх винести. Ми, що жили під різними окупа ціями, звикли ставитися до поліції як до наших ворогів, вони ж бо були представниками влади, яка нас пере слідувала. Тут, та ще й в часи посиленої злочинности поліція повинна бути нашим приятелем. Недавно в Канаді закінчила школу в першій клясі жіночих офіцерів Діяна Рейт, членка Королівської Канадської Кінної Поліції. Жіноча поліційна служ ба віддавна вже була активна при т. зв. молодечих злочинах, а теж у боротьбі проти насилування. Поліція тепер, як і ціле місто Нью- Йорк, у важкому фінансовому поло женні. Мали навіть, як відомо, бути переведені скорочення служби, про що мешканці, які свідомі того, що навіть тепер існуюча поліційна охо рона недостаточня, думали з тривогою. Покищо звільнення стрима но, завдяки солідарній поставі поліційних працівників. Нових очевидно не приймають, але радо користають якраз з такої добро вільної помочі. Треба з признанням вітати молодих людей, які йдуть на службу в обороні спокою і безпеки нас усіх. Софія Парфанович: Попід кичерами та над потоком. Повість. (З родинної хроніки). Нью-Йорк, 1974. Наук. Т-во ім. Шевченка. Укр. Літ. Бібліотека т. 14. З передмовою Василя Лева. Ст. 240. У цьому надто довгому наголовку письменниця вказала на головний свій намір. Це був опис бойківського села Розлук над верхнім бігом Дністра. Але опис цей не сухий — він получений із родинною хронікою. А властиво при свячений останнім рокам життя її батька, що в своєму будинку, на ’’кичері” проживав. Хоч старий інженер-залізничник є центральною постаттю повісти, проте не затемнює інших аспектів життя бой ківського села. Ми пізнаємо його мешканців, його питомий говір, його звичаї. Побутова картина сільського ярмарку в Літовищах, де найбільші торги на худобу. А над усе краєвид бойківських гір, де в окремих долинах, але недалеко себе, випливають життє дайні ріки Дністра і Сяну. А серед того господарство бойків, тверде й вимогливе, як природа їх країни. Щоб ще краще зрозуміти оте українське плем’я — авторка впровадила в повість історію кохання молодого парубка з молодицею, що згіршила ціле село. Але є ще окрема риса цієї повісти, що так виразно свідчить про її авторку. Це опис тварин, що заселяють садибу її батька. За її словами Старий Пан (так звали в селі її батька) їх любив і вмів до них підійти. Це можливе. Але в повісті знаходимо те питоме, що його Софія Парфанович виявила в інших творах. Її тварини мають свою індиві дуальність і кожна виявляє її на свій лад. Отже ця книжка є в дійсності присвячена Бойківщині і тваринам, що заселювали будинок на "кичері”. Та від того не втратила постать її батька, що стала спонукою до написання повісти. Він височить у ній своїми природніми прикметами і це власне найкращий пам’ятник, що його могла йому зоставити дочка. Л. Б. 14 НАШЕ ЖИТТЯ, ЛИПЕНЬ— СЕРПЕНЬ 1975 Анна Кошак служить добровільно при поліції Ann Koshak — Аихііагу Police Woman Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
