Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
не притягало надто багато молоді, то жінкам вільно було його здобувати. І так трудилися сотні й тисячі вчительок, вносячи світло знання в широкі маси. Наші вчительки розуміли це своє завдання не тільки як чисто освітнє, але й як працю на народній ниві. Живемо тепер розкинено по різних поселеннях. Усюди створили ми школи українознавства, що збираю ть дітвору раз чи двічі в тижні, щоб дати їй основне знання про Україну. В деяких поселеннях, як наприклад, Австралії чи Німеччині жінки-вчительки дали ініціятиву д о створення шкіл. Знов в інших вони поспішили на перший заклик і станули негайно д о праці. І так маємо в кожній місцевості заслуж ених учительок, які багато років провадять свою клясу, а в багатьох о сер ед к а х вони є директорками шкіл. Отже в збереж енні м ол одого покоління і його наставленні д о української громади є велика їх заслуга. Слід згадати і про ділянку, яка лежить виключно в жіночих руках, а сам е дошкільне виховання. Створення дитячих світличок є майже виключно заслугою жіночих організацій, які провадять не тільки вишкіл учительських сил, але й видавання посібників і підручників. Вересень — це місяць освітньої праці в Році Української Жінки. Носієм її — є українська вчителька, яку ми повинні вшанувати в тому часі. XV Літературний Конкурс СФУЖО П’ятнадцятий Літературний Конкурс СФУЖО, прого лошений Світовою Ф ед ер а ц ією Українських Жіночих Організацій і уф ундований Марусею Бек, кол. радною м. Дітройту, що мав за тему оповідання з ділянки пара психології, закінчився постановою Літературного Жюрі на засіданні 18 червня 1975 р. у Ф ілядельфії. Члени Літ. Жюрі — д-р Анна Бойцун, д -р Лариса Онишкевич і д -р Л еонід Рудницький — розглянули твори 14 авторок і ствердили, що більшість їх не опрацювала цієї теми у ф орм і оповідання, а просто зреф ерувала подію , яка включала надприродне явище. Одначе Жюрі не усунуло цих спроб із свого розгляду, опис явища теж може мати літературні прикмети. Розглянувши надіслані дописи, члени Жюрі ствердили, що повної нагороди 100 дол, яка звичайно вважалася в цьому Конкурсі перш ою — нікому признати не можуть. Натомість постановили вирізнити однаковою частинною нагородою (50 дол .) три твори ^ільш-менш однакової літературної якости: д-р Анна Оповідання ’’Кімната ч. 568”, якого авторкою виявилась Стефанія Шевчик із Чікаґо; Оповідання ’’Лист з Еспанії”, якого авторкою виявилась Іванна Савицька з Нью-Йорку, Оповідання ’’Подарунок”, якого авторкою виявилася Ірина Дибко з Кліфтону. Окрім того відзначили описи подій, що були дбайливо опрацьовані: Алла Коссовська, Бруклин, ”На покинутому хуторі”, Емілія Кулик, Чікаґо, ’’Срібло”, Лідія Тауридська, Буенос Айрес, ’’Таємничі кроки”. Жюрі прийняло д о відома вияснення Комітету Літ. Нагороди, який подав причину спізненого реченця цього Літ. Конкурсу СФУЖО, що настало з причин технічних труднощів. Бойцун д-р Лариса Онишкевич д-р Леонід Рудницький М ІЖ Н А Р О Д Н Я К О Н Ф Е Р Е Н Ц ІЯ У МОНТАНІ 11 травня 1975 р. відкрито в М антоні на Р івієрі М іж н а р о д н ю Конференцію Світового Руху Матерів (МММ). Т емою К онференції було вихо вання батьків. Першого дня видатні фахові сили відчитали свої доповіді на цю тему. 12 травня почали радити комісії. На домагання представниці СФУЖО, якою була голова С ою зу Українок Франції Марія Митрович, отворено комісію для виховання дітей емігрантів. Тому, що в тій комісії була перевага учасників із Півд. Америки, наради велися еспанською мовою. Пані Митрович пригадала присутнім, що в їхніх країнах знаходяться великі українські поселення і їхні діти вже є третім поколінням, яке збер егл о свою віру і мову. Розказала їм про трудно щі, що їх зазнають діти емігрантів у французьких школах, д е вона працює в батьківському кружку. Сучасні школи стараються зрозуміти похо дження дитини. Д р у г о г о д н я пані Митрович перейшла д о Комісії ’’Змін і експери ментів”. Там мала знов нагоду говорити про виховання д іт е й емігрантів. Несподівано оголош ено виступ Фламандця Верендт, який с т у д ію є п о л о ж е н н я з а с у д ж е н и х батьків. Це була д о б р а нагода, щоб вияснити ситуацію наших жінок-в’язнів і пані Митрович використала це. Свій виступ закінчила проханням д о всіх присутніх, щоб підписали петицію за звільнення їх. Це викликало живу реакцію залі, з якої одні підтримували домагання, а другі відкидали його, як ’’політичне”. Все ж таки багато під писало петицію, що її пані Митрович мала напоготові. Дальші дні К онференції пройшли на зустрічах і розмовах та підпи суванні петиції. Після виступу в користь жінок-в’язнів багато учасників підходило д о пані Митрович по інформації, приймали інформаційні матеріяли, давали свої поради. При ухваленні резолюцій голова М. М. М. пані Мансо підтримала резолю ц ію у справі дітей емігрантів. Одначе резолю ції у справі жінок-в’язнів не вдалося просунути. Та цю тему пору шено й її треба б у д е далі опрацьову вати. НАШЕ ЖИТТЯ, ЛИПЕНЬ— СЕРПЕНЬ 1975 19
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
