Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НАРОДНІ ВИТИНАНКИ ЛЕСЯ ХРАПЛИВА У наші часи можна з радістю відмітити в побуті нашої діяспори, чи ще точніше, жіночої її частини, щораз виразніший поворот до стародавніх україн ських традицій. Мрією багатьох дівчат стає україн ське весілля з короваєм та вінкоплетинами, поверта ється до колишньої пошани українська вишивка, що її, був час, молодь почала зовсім уже закидати. Сьогодні ж відкривають цю вишивку, як незвичайно естетичну прикрасу одягу, навіть міського, модерного, як декорацію ентер’єрів. Писанкарство та кераміка стає гордістю багатьох українок у світі. Численні вишивані вечерниці з вирізненням най- кращих моделів та виставки українського мистецтва, чи то для внутрішнього вжитку, чи тим більше для пропаґандивних цілей, як і дуже популярні та цікаві базари — збуджують живе зацікавлення україн ським мистецтвом навіть у молодшого покоління наших жінок, навіть у тих, що познайомилися з українською культурою тільки з передання, в родинних домах, українських школах та організа ціях на чужині. Можливість застосування й належного використання нашого мистецтва спону кує щораз більше наших жінок цікавитися ним, вдосконалювати різні його техніки, студіювати зразки, а вкінці, на основі існуючого, творити своє власне, нове стилізування. Правда, останнє завдання важке, щоб не сказати ’’небезпечне”, бо за інди відуальне стилізування не можна братися без основного вивчення та тонкого вичуття стилю. Тоді саме настає небезпека його опоганити та обез- вартіснити. До того ж не зовсім совісні фабриканти підсувають часом, а то й пускають в масовий обіг речі нібито дуже "українські”, як ось ’’вишивану” порцеляну на посуді цілком неукраїнських форм, чи друковані на полотні взори, що можуть виглядати навіть ефектовно, але насправді профанують тільки високе мистецтво повновартісної ручної вишивки. Тут розкривається широке поле можливостей для наших жіночих організацій у піднесенні рівня зрозуміння й відчуття естетики й правильного ’’українства” в мистецьких працях нашого жіноцтва, у поширюванні того, що справді продовжує, збагачує й розвиває український стиль, у ліквідуванні того, що від цього стилю далеке, і тільки псує поняття про нашу власну вартість у нас самих та в чужинців. Коли ж говоримо про розвиток різних ділянок українського народнього мистецтва, що в наших умовинах можливі й доступні кожному, варто б згадати теж і гарну традицію українських паперових витинанок. Хоч це не надто широко відоме, існує і така галузь нашого мистецтва. І вона незвичайно цікава та повновартісна, дарма що відносно молода, бо початки її сягають не дальше часів, коли взагалі можна було дістати папір як матеріял до цієї праці. Правда, деякі мистецтвознавці думають, що сучасні чи недавні витинанки — це спадкоємці прадавніх вирізувань із бляхи на окуттях скринь, прикрасах металевих замків тощо, та вирізувань із сукна чи шкіри, як їх бачимо в нашивках на кожухах чи свитках. У всякому разі орнамент витинанок, чи то геометричний, чи рослинний, звіринний, а то часто і з вплетеними людськими постаттями, нагадує своєю стилізацією мотиви вишивок, розмалювань україн ської кераміки, різьби в дереві, може навіть і старовинних ініціялів та заставок у рукописних книгах. А вже найбільше зближені витинанки до роз писів стін, печей та покуть українських хат. Вони й служать тій самій цілі-їх приліплюють на видних місцях у хаті, а то й на зовнішніх стінах, під стріхою, де вони захоронені від поганої погоди. Часто ж уживають теж витинанку, як частину мальованого розпису. Є навіть здогади, що витинанки постали насамперед як взори-патрони для розписів стін, що їх сільські мистці виготовляли, щоб повторювати при нових замовленнях раз уже скомпонований взір. Витинанки роблять з барвистого, блискучого паперу, часом навіть із золотого. Звичайно одна витинанка зроблена тільки з паперу однієї барви, одначе подекуди зустрічаємо теж комбінації різних кольорів. Барви витинанок або живі, яскраві, або ж навпаки ніжно-пастилеві. 8 НАШЕ ЖИТТЯ, ЛИПЕНЬ— СЕРПЕНЬ 1975 Витинанка — роботи Лесі Храпливої- Щур Paper cuttings — work of Lesia Chraplywa — Czshur Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top