Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Володимир Несторович Жінка — модератором громадського життя * Багато з нас знає про спроби літератів і публіцистів реабіліту вати Ксантипу, яка ввійшла в істо рію людства, як синонім сварли вої жінки, спроби реабілітувати коштом її славного чоловіка, грецького філософа Сократа. А оце в одному з чисел журналу „Нові Дні" виступила письменни ця Докія Гуменна з довгою стат тею, в якій регабілітує нашу відь му, як вона пише ,,відьму, колись доброго генія людського роду, а тепер здеградовану до спільниці зла“ . . . Але досі ніхто не попробував регабілітувати Кочубеїху, дружи ну ген. судді часів Мазепи, яка залишила в нашій історії пам’ять про себе, як про надхненницю розколу і зради, що заважили в немалій мірі на полтавській траге дії. „Батькові твому дружина я, не хтось другий, я порадниця його! Я, я — зашипіла Любов Хведорівна, коли Мотря докоряла своїй мате рі за підготову зради. Б. Лепкий, з якого трилогії „Мазепа" (том „Не вбивай") беремо повищі сло ва Кочубеїхи, з історичною прав дою представив цю фальшиво- амбітну жінку. Україна мала чимало героїнь серед жіноцтва. Згадаймо хочби з новіших: Ольгу Басараб, Олену Телігу, Харитю Кононенко, без ліч безіменних героїнь у визволь них змаганнях, чимало в акціях УПА і в спротиві на засланні з да лекою Кінґір включно. Не даром щорічно з гордістю відзнач у ємо Святом Героїнь їх посвяту для Батьківщини . . . Але, на жаль, є в нас чимало й таких, які, хоч і не формату Кочу беїхи, розміняли свої фальшиві амбіції на брязкучу дрібну моне ту. Чимало є фанатичних полоня нок партійних програм, що їх сприймають у кривому дзеркалі патріотизму, а найбільше — ду хово не визначених „зразкових дружин", що потурають політич *) Стаття, відчитана на ювілею Нашого Життя у Дітройті. но-груповим пристрастям своїх чоловіків і тим не свідомо причи няються до всіх лих, що їх прино сять внутрішно-громадські роз коли й конфлікти. Було б трюїзмом розводитись перед збором так поважних пред ставниць нашого жіноцтва над тим, що український нарід за- грожений смертельно в свому дальшому існуванні. Народовбичі акти окупанта України, накинен- ня спростаченої духовости й на сильна русифікація, сягаюча да леко глибше, ніж усі подібні про цеси асиміляції в добі царів, бо в саму гущу селянської маси, -—- це безпощадна нівеляція фізич ної субстанції і духових первнів нашого народу. Додаймо до цьо го, що навіть над українськими енклавами в вільному світі тяжкою зморою нависла асиміляція моло дого покоління, тим прикріша, що добровільна . . . І саме в той час у першій черзі українська жінка мусіла б висту пити в захист майбутнього існу вання нації, жінка-творець фі зичної субстанції нації і оформ- лювач її духовости, жінка — ма ти не тільки своєї дитини, але в своїй збірноті — мати народу. Більше як коли нам треба тепер виявів розумного патріотизму у- країнської жінки. Не сумніває мось, що такий патріотизм про являється в побуті на українсько му материку, де власне мати за- щіпляє в дитину, крім мови, лю бов до національної традиції і прив’язання до батьківщини так доглибинно, що всетаки 37 міль йонів не вагалось виявити свою українськість в останньому пере писі населення. Але чи довго ще постава українських матерей там матиме переможний вплив на нові генерації в умовинах насильного перетоплювання народів у совєт- ський, а на ділі московський на род? Чи в політично-національно му аспекті не послабиться цей вплив так, як послаб у ділянці ре лігійно-етичній? І власне ця стра шна загроза повинна визначува ти все діяння, думки і взаємини українців у вільному світі. Тимча- сом у наших середовищах більше партіотизму (від слова партія, як це окреслює д-р ІІІлемкевич у сво їх „Листах до приятелів"), як па тріотизму (від слова патрія). Ніде правди діти: тон у громад ському житті надають рухливі пар тійні загорільці, а вірно їм асисту ють у цьому їх дружини. Вислід наявний і потрясаючий: більшаюча дезерція з громадсько го активу у т. зв. привату, чер ствіння душ і байдужніння до найбільш полум’яних закликів та до українського друкованого сло ва, упадок жертвенности на нац. потреби, упадок віри в українську людину і в українську справу, відчуження молодої генерації від українського пня і переконання батькіз, що це природний процес. Аж жахом переймає, коли говорите нераз з учорашнім ще зразковим громадянином-патріотом . . . Сьо годні ви находите його перекірли вим до всіх його вчорашніх свя тощів. Це передовсім похідні продукти громадського розсварення, а щойно в другій черзі умовин і се редовища американського. На жін. сторінці Великодного числа „Гомону України" надруко вані цікаві й слушні міркування рухливої і розумної діячки п-ні Слави Стецько про „ролю україн ки в зовнішно-політичній акції". Кого не шкребне в серці, коли прочитає твердження авторки, що „в уярмленій нації все життя жінки, всі ланки її дії і творчости мусять бути спрямовані в одне русло, в русло нац. визволення". Пані Стецько випустила однак з уваги, що така цілеспрямованість є з не зовсім реальна й видайна, коли унутрі роз’їдає ржа партій ної і групової ненависти, яка і в політичній роботі про форо екс- тєрно записалась неодною ком- промітацією. Через те в нашій на ціональній проблематиці на чоло висувається справа внутрішного громадського замирення. Отож і треба відзначити ролю жінки влас не в цій першочерговій, фунда- НАШЕ ЖИТТЯ — СІЧЕНЬ, 1961.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
