Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
РІК xvni. СІЧЕНЬ, 1961 ЧИСЛО 1 Новий Рік Дзвони, дзвони, сміх і сніг ... Бог на поміч! Новий Рік Йде до вас, іде до нас, Йде з і щастям в добрий час. Він несе багато днів — Білих-білих лебед і в, Сонця квітку, радість, злість, Мрій нових барвисту блисть. І багатий, і жебрак, Рідний брат для нього всяк. Він заходе в кожен д і м Із даруночком новим. Рік Новий — нові часи, Сплети стріч, думок, краси. І зозулькою кує Серце щастя ось твоє. Іскри, іскри, пісня, хміль. . . В почуттях дзвінка метіль, І мороз на синім склі Мрій малює кораблі. Пада, пада сніг-пісок, Синя, синя ніч-бузок... Йде до вас, іде до нас — Рік Новий у добрий час. Віра Ворскло Просвітлення Місяць січень — це час, коли людина — нераз під свідомо — перебуває в піднесенні духа, коли бачить це духове піднесення на лицях інших — в окруженні своїм. Зірка Вифлеємська засвітилась і не забула нас усіх, усіх. Благословення Боже принесла, тиху втіху людям дарувала, як завжди. Та дар це непроминальний, бо вічно бажаний — тим вічно новий. У світлі тієї зірки людина кращає неначе, душа її стає прозора, бо ж вона проникнена світлом, от так, як рука Пречистої на картині майстра з 17. століття: мистець бо схопив ту тайну транспарентности люд ського єства через світло Духа; він вичарував це в виді руки Пречистої, що прислонила полум’я свічки в світильникові. Коли душу людини проникає світло Боже, вона здібна на вершини піднятись, на велику посвяту піти — усе іншим віддати. Для нас ці хвилини свят ще мають свою особливу знаменність: ми єдна ємось тоді з Рідною Землею, дихаємо віддихом її. І там той знаменний час переміни року — тайна свята Різдва Христового ворушить душі, і там десь пролунає колядка і запалахкотить свічка перед іконою і разом із воском десь скотиться важка сльоза — жалю, болісти й нєзламности духа... А як прийде Йордань, улюблене свято на Україні — чи заясніють як колись ледяні хрести на ріках, як монументи невміру- щого свята охрещення Хреста Спасителя, чи заграють музики, як колись, чи кидатимуться в ополонку очай- душні юнаки? А може Йордань — це вже тільки бу день там тепер? Може бабуся якась лиш тихцем, скра даючись, з плящинкою по свячену воду пошкандибає і як святість її до хати принесе? Цей же місяць січень приніс незабутній, історичний день — 22-ге січня. Він пригадує нам, що країна, весь народ, кожен — зважились тоді на все, що не було тоді ціни надто високої, щоб окупити волю. 1 дійсно, всього декілька днів — тиждень — приніс 29-те січня, коли гурт непідготованих юнаків пішов — як на щось самозрозуміле й невідкличне — до залізничої стації Крути — заступити дорогу до Києва північним наїзд- никам. Ні хвилини вагань — ні в них, ні в тих матерей, що виряжали їх; аджеж це для Справи потрібно, вони вернуться, вони молоді... Та не повернулись — по лягли. В найвищім піднесенні духа, в просвітленості душі людина здібна на величне діло і велич його зем ними мірилами не визначується. Все це — Січень. Він промовляє до нас, кличе нас до духової готовости, до чуйности духа на службі рідним Ідеалам! НАШЕ ЖИТТЯ — СІЧЕНЬ, 1961. 1
Page load link
Go to Top