Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Володимир Несторович Жінка — модератором громадського життя * Багато з нас знає про спроби літератів і публіцистів реабіліту вати Ксантипу, яка ввійшла в істо рію людства, як синонім сварли вої жінки, спроби реабілітувати коштом її славного чоловіка, грецького філософа Сократа. А оце в одному з чисел журналу „Нові Дні" виступила письменни ця Докія Гуменна з довгою стат тею, в якій регабілітує нашу відь му, як вона пише ,,відьму, колись доброго генія людського роду, а тепер здеградовану до спільниці зла“ . . . Але досі ніхто не попробував регабілітувати Кочубеїху, дружи ну ген. судді часів Мазепи, яка залишила в нашій історії пам’ять про себе, як про надхненницю розколу і зради, що заважили в немалій мірі на полтавській траге дії. „Батькові твому дружина я, не хтось другий, я порадниця його! Я, я — зашипіла Любов Хведорівна, коли Мотря докоряла своїй мате рі за підготову зради. Б. Лепкий, з якого трилогії „Мазепа" (том „Не вбивай") беремо повищі сло ва Кочубеїхи, з історичною прав дою представив цю фальшиво- амбітну жінку. Україна мала чимало героїнь серед жіноцтва. Згадаймо хочби з новіших: Ольгу Басараб, Олену Телігу, Харитю Кононенко, без ліч безіменних героїнь у визволь них змаганнях, чимало в акціях УПА і в спротиві на засланні з да лекою Кінґір включно. Не даром щорічно з гордістю відзнач у ємо Святом Героїнь їх посвяту для Батьківщини . . . Але, на жаль, є в нас чимало й таких, які, хоч і не формату Кочу беїхи, розміняли свої фальшиві амбіції на брязкучу дрібну моне ту. Чимало є фанатичних полоня нок партійних програм, що їх сприймають у кривому дзеркалі патріотизму, а найбільше — ду хово не визначених „зразкових дружин", що потурають політич *) Стаття, відчитана на ювілею Нашого Життя у Дітройті. но-груповим пристрастям своїх чоловіків і тим не свідомо причи няються до всіх лих, що їх прино сять внутрішно-громадські роз коли й конфлікти. Було б трюїзмом розводитись перед збором так поважних пред ставниць нашого жіноцтва над тим, що український нарід за- грожений смертельно в свому дальшому існуванні. Народовбичі акти окупанта України, накинен- ня спростаченої духовости й на сильна русифікація, сягаюча да леко глибше, ніж усі подібні про цеси асиміляції в добі царів, бо в саму гущу селянської маси, -—- це безпощадна нівеляція фізич ної субстанції і духових первнів нашого народу. Додаймо до цьо го, що навіть над українськими енклавами в вільному світі тяжкою зморою нависла асиміляція моло дого покоління, тим прикріша, що добровільна . . . І саме в той час у першій черзі українська жінка мусіла б висту пити в захист майбутнього існу вання нації, жінка-творець фі зичної субстанції нації і оформ- лювач її духовости, жінка — ма ти не тільки своєї дитини, але в своїй збірноті — мати народу. Більше як коли нам треба тепер виявів розумного патріотизму у- країнської жінки. Не сумніває мось, що такий патріотизм про являється в побуті на українсько му материку, де власне мати за- щіпляє в дитину, крім мови, лю бов до національної традиції і прив’язання до батьківщини так доглибинно, що всетаки 37 міль йонів не вагалось виявити свою українськість в останньому пере писі населення. Але чи довго ще постава українських матерей там матиме переможний вплив на нові генерації в умовинах насильного перетоплювання народів у совєт- ський, а на ділі московський на род? Чи в політично-національно му аспекті не послабиться цей вплив так, як послаб у ділянці ре лігійно-етичній? І власне ця стра шна загроза повинна визначува ти все діяння, думки і взаємини українців у вільному світі. Тимча- сом у наших середовищах більше партіотизму (від слова партія, як це окреслює д-р ІІІлемкевич у сво їх „Листах до приятелів"), як па тріотизму (від слова патрія). Ніде правди діти: тон у громад ському житті надають рухливі пар тійні загорільці, а вірно їм асисту ють у цьому їх дружини. Вислід наявний і потрясаючий: більшаюча дезерція з громадсько го активу у т. зв. привату, чер ствіння душ і байдужніння до найбільш полум’яних закликів та до українського друкованого сло ва, упадок жертвенности на нац. потреби, упадок віри в українську людину і в українську справу, відчуження молодої генерації від українського пня і переконання батькіз, що це природний процес. Аж жахом переймає, коли говорите нераз з учорашнім ще зразковим громадянином-патріотом . . . Сьо годні ви находите його перекірли вим до всіх його вчорашніх свя тощів. Це передовсім похідні продукти громадського розсварення, а щойно в другій черзі умовин і се редовища американського. На жін. сторінці Великодного числа „Гомону України" надруко вані цікаві й слушні міркування рухливої і розумної діячки п-ні Слави Стецько про „ролю україн ки в зовнішно-політичній акції". Кого не шкребне в серці, коли прочитає твердження авторки, що „в уярмленій нації все життя жінки, всі ланки її дії і творчости мусять бути спрямовані в одне русло, в русло нац. визволення". Пані Стецько випустила однак з уваги, що така цілеспрямованість є з не зовсім реальна й видайна, коли унутрі роз’їдає ржа партій ної і групової ненависти, яка і в політичній роботі про форо екс- тєрно записалась неодною ком- промітацією. Через те в нашій на ціональній проблематиці на чоло висувається справа внутрішного громадського замирення. Отож і треба відзначити ролю жінки влас не в цій першочерговій, фунда- НАШЕ ЖИТТЯ — СІЧЕНЬ, 1961.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
