Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Олена Цегельська НА СВЯТ-ВЕЧІР Остання ялинка Зрана, в день Свят-Вечора, при їхав татко з лісу, звідкіля достав ляв ялинки на продаж. Привіз ще кільканадцять зайвих ялинок і ска зав до своїх двох синів: — Хлопці, тут маєте ці ялинки, продавайте собі! А гроші будуть на ваші потреби. іХлопці дуже зраділи. Виладува- ли ялинки з лвта під паркан на ву лиці міста — та й продають. Трохи мерзнуть, хухають у руки, тупо тять ногами, але продаж іде. Скоро вже сполудня, ба, вже мається під вечір... А не бачать вони, що напроти, у старенькій хатині, малий хлоп чик сидить у вікні й тужливими очима поглядає на ялинки. І ди виться і любується, аж носик роз- плащив до шибки. — Ох, таж ці два великі хлопці вже ось-ось випродадуть усі! О, вже лише три... а ось ще лиш дві... дивись, лише одна, остання!... Не втерпів сердечний. Ще ж бо хвилинка і цієї останньої забрак не. Якстій, простоволосий вибіг на вулицю і пригорнувся до ялинки. — Ялинка... — шептав — ялин ка!... Люба моя! — Обнимав її ху денькими ручками, тулив бліде личко до гилячок і пестив їх ру ками. Здивовані хлопці спитали: — А що ти? Хочеш мати ялин ку? То нехай тобі тато чи мама куплять! — Ой, хочу, дуже хочу ялинку! А в мене нема ні тата, ні мами... лиш бабуня і я. І грошей нема в нас... — сумно звісив голівку. Глянули ці великі - хлопці один на одного, їхнє серце зворуши лось. — То хіба ми тобі подаруємо цю ялинку, — сказав старший. — А де ти живеш? — спитав молод ший, та й узяв ялинку на плече. — Веди! Прийшли вони в кімнатку. І справді там лиш старенька бабуня. А, в кімнаті бідно-бідно, холодно. Нічого не вариться. Не пахне Свят- Вечерою. А на столі лиш окрайчик сухого хліба. Хлопці зніяковіли на вид такого недостатку. Привітавши бабусю, поставили ялинку в куті та й пі шли. Йдуть вони додому, йдуть. А ці вторговані гроші лише дзвонять їм у кишені: і дайми, і кводри, і срібні доляри, лиш так: дзінь, дзінь-дзінь. Але цей звук не ті шить їх. Чомусь посумніли... Прийшли додому. А там пахне- пахне! На святочно накритому сто лі і колач, і маківник, і торт. Мама зарум’яніла звивається: варить, смажить, пече. Здивувалась, чому вони невеселі. І хлопці помалу розказали бать кам, що вони бачили в бідній ха тині. Зворушені батьки дозволили їм по Свят-Вечері угостити цих двоє і стали радити, що їм купити за власні гроші. Отож старший, Юрко, купив колачі та ще дещо. А молодший, Ромко, прикраси на ялинку й свічки. По вечері мама наладувала ве ликий кошик свят-вечірніми стра вами, а тато підвіз їх автом під двері хатини. Постукали в двері. —• Просимо! —- почувся голос бабусі. А вони як не вкотяться у кімна ту з тим цілим набором, то бабуся лиш руки розвела від здивування. Тоді привітались словами: — Вітаємо Вас із цим Свят-Ве- чором, вінчуємо щастям, здоро- вям і довгим віком! Дозвольте нам розгостатись і хату розвеселити! Христос Раждається! Бабуся чемно вклонилась, мов дорослим, і поздоровила: — Просимо, просимо! Гостям раді! Будьте, як вдома! А тоді хлопці довго не розду мували. Ромко із щасливим хлоп- Дочекалися ми свята І для серця й для душі: На столі кутя багата, Пиріжки, узвар, книші. В хаті ладан в'ється димно В пасмах затишку й тепла... Тільки перша зірка блимне, Посідаєм до стола. Й тих згадаєм, хто бідує У неволі та в нужд і ; Хто і цей рік не скуштує Свят-вечірньої куті... їх надіями ясними Обдаруємо, сумних, І пожуримося з ними, І помолимось за них. О. К о б е ц ь чиком прикрасив ялинку. Юрко накрив стіл білою скатертю, поло жив колач, засвітив свічки і став розставляти свят-вечірні страви. Потім вклонився перед бабусею: — Просимо до Свят-Вечері! А бабусі сльози закрутились в очах. — Діти, - - сказала, — таж це наче в нас удома, там, на Україні! Страви, а які: і борщик із грибами, і вареники і смажена риба, і го лубці та узвар, ба, та й кутя з ме дом і маком. Такого Свят-Вечора давно ми не мали... А хлопці, мов господарі, й уго щають і пропрошують. А цих двоє щастям сяють. Бабуся сказала: — Чудні ви діти! Ви хіба післан- ці самого Божого Дитятка! — Ми, бабусю, — відказали скромно, — лиш українські пла стуни. А привела нас до вашого порога оця „остання ялинка*. Збірник для дітей „ВЕСЕЛИЙ СТРУМОК" Ціна 50 ц. Замовляти в Централі СУА НАШЕ ЖИТТЯ — СІЧЕНЬ, 1961. ІЗ
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
