Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2025
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НАШЕ ЖИТТЯ • Серпень 2026 9 Зображення Марени, створене ШІ. терличу. Любисток вдома змащували медом, а потім святили у церкві. Використовували для причаровуван - ня парубків: підмішували порошок з нього до їжі, при - мовляючи: «Така би пахуча, як той любисток квітучий, така би солодка, як той мед на любистку солодкий!». Терлич ішли шукати босоніж, з розпущеним волоссям. Зриваючи, примовляли: «Терлич, терлич, сватачів (па- рубків) мені наклич!». Потім, не оглядаючись, несли його додому: оглянешся – ворожіння не подіє. На свя- то Петра і Павла (12 липня) той тирлич варили, милися ним, примовляючи: «Терлич, терлич, сватачів мені на- клич – на вроду красну, на долю ясну!». За народними переказами ніч на Івана Купала була наповнена надзвичайними явищами: тварини здобу- вали дар людської мови, вода у річках на якусь мить перетворювалася на срібло, дерева ходили та гово - рили між собою, блискавка нікого не вбивала, закля- ті скарби давались у руки шукачам, а квітка папороті зацвітала. Тому ніч перед Купала у поетичній творчості митців постає як містичне диво, як таїна буття, як за- гадка Всесвіту, як незбагненна подієвість Космосу. У народній традиції день Івана Купала супроводжу- ється багатьма обрядами та піснями. В основу купаль - ських обрядів покладено культи вогню, води і рослин- ності. Вогонь, як атрибут свята, виступав символом сонячного світла, що цього дня досягає своєї зрілості й набуває найбільшої життєвої сили. Давній звичай, що раніше побутував на території всієї України, — до- бування вогню для купальського вогнища тертям — за суттю споріднював дерево із сонцем як із джерелом вогню. Дерево купальське уособлює Прадерево, або Дерево життя. Сонце у купальських іграх переноситься на землю у вигляді колеса, яке обвивається соломою і спалюється, або запалене пускається з горба у воду. Такий обряд утверджує перехід від літнього сонцесто- яння до зменшення життєвої сили. Ще існувала традиція вечері 6 липня молодим хлоп- цям іти до лісу чи саду. Вони рубали дерево (бажано, щоб то був чорноклен) та відносили його у місце, при - значене для святкування (як правило, за село, на око- лицю і бажано біля води). Тоді приносили жмут соломи, інколи солом'яну ляльку, одягнену в жіночу сорочку, зі стрічками, намистом, у вінку. Ляльку називали Купа - ло (Купала). Хлопці втикали в землю дерево (що мало назву Марена), а дівчата прикрашали його стрічками та вінками. Купалу ставили біля Марени. З настанням сутінків парубки підпалювали багаття. Взявшись за руки, дівчата і хлопці ходили з піснями навколо Маре- ни, а потім стрибали через вогонь. Як правило, дорослі намагалися перестрибнути через ватру, а діти – через кропиву, яку накладали неподалік високими купами. Крім вогню, в епіцентрі свята був також культ води. На Івана Купала обов’язково всім годилося скупатися. А хлопці нама- галися ще й облити водою дівчат. Власне, саму назву «Купало» виводять від слова «купати». Вода виступає обов’язковим ігровим компонентом у цей день. Деякі до- слідники вважають, що корінь «куп» у сло- ві «Купало» також дотичний до ряду слів, що позначають з’єднання людей, як «вку- пі», «купно» (адже купальські дійства були орієнтовані на шлюб, з’єднання людей). Вірили, що на Купала відкривається Не- бесна брама, і всі моління людей боги чу - ють безпосередньо та одразу. Також віри- ли, що роса, яка випадає у Купальську ніч, є життєдайною та цілющою. Плетіння вінка, пускання вінка за водою, ворожіння з вінком у таємничу Купалів- ську — одні з ключових дійств, що їх ви- конували на свято дівчата. Дівчата зранку йшли в поле чи до лісу збирати трави і кві- ти. Із зібраного виплітали купальські він- ки, до яких обов’язково вплітали полин. Крім цього, полин увесь день треба було носили під пахвою як оберіг від русалок і відьом. Також після свята кожна дівчина брала собі додому частинку Марени — Продовження с. 35
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
