Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2025
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
8 OUR LIFE • August 2026 ОЙ НА ІВАНА ТА Й НА КУПАЛА... У народі церковне християнське свято Різдва Святого Пророка Предтечі і Хрестителя Господнього Іоана збі- гається з відзначенням свята Івана Купала (Купайла, Івана Купайла), яке вважають поганським. День Івана Купала (Івандень, Русаля) є одним із важливих літніх свят. У давніх джерелах Купало згадується як поган- ський бог земних плодів, якому приносили в жертву хліб. А купальське свято належить до найважливіших річних ще й тому, що символізує весілля бога літнього сонцестояння Купайла з богинею води Даною. І цього дня, за прадавнім звичаєм, наші предки брали шлюб (злюб). Купало має й інші назви: Купайло, Купайла, Купалбог, Іван Купало, Сонцекрес, Купала, Колосок, Крес, Купалле. А День Івана Купала ще називають Днем Сонця, Днем Яніса та Ліго, Єньовднем, Собот - ками, Святом Сонця і кохання, святом Лади, Днем Івана-травника, Копальним Іваном, Іваном добрим, любовним і квітковим. Зустрічаються назви свята Іва- на Відьмацького, Івана-чарівника. Також наші предки вірили, що в Іванів день богиня Сонце виїжджає назу- стріч своєму судженому Місяцю, танцює та розсипається по небу яскравим промінням і що у Купальську ніч бог Купало благослов - ляє зрілість усього сущого, а серця молодих і юних скріплює любов’ю. Колись наші пращури вдень, напередодні свята, йшли на житнє поле та шукали два колоски на одному стеблі та, як зауважував український етнограф і фольклорист Павло Чубинский, якщо знайдуть його, «то під сте- блом шукають “Іванову голівку” — дрібну монету». І той, «хто знайшов гріш або два, може легко віднайти скарб». Купала святкують у ніч з 6 на 7 липня за новим стилем. Саму ніч у народі часто на- зивали Іванівською, Івановою. І 6 липня селяни, щоб вберегтися від відьом, клали на вікнах своїх осель кропиву-жигавку, а в хлівах біля дверей ставили молоду осику, вирвану з корінням. Крім цього, ходили ог - лядати свої поля, щоб перешкодити злим людям робити «завивки», «завитки» на по- сівах, що могли завдати шкоди господарям і їхнім тваринам. «Завитки» ніхто не вири - вав, крім знахарів. Також наніч телят і корів зачиняли у хлівах, щоб відьми не видоїли молоко. Цієї ночі також збирали росу. Йшли без вбрання або в одній сорочці. Збирали по межах рушником, примовляючи: «Роси- це-водице, од біди рятівнице! Русальної ночі будь на помочі. Дай себе зібрати, аби радість з тебе мати!». При цьому оглядати- ся назад не можна було! Якщо на межі тра - плявся високий бур’ян, його обережно об- минали, аби не натрапити на змію-мідянку, яка, за повір’ям, у цю ніч оберігає чар-зілля і нападає на кожного, хто прийде. Вважало - ся, що цього дня змія — сліпа мідяниця — отримує зір на добу, тож стає незвичайно небезпечною: кидається на людину, як стріла, і може пробити її наскрізь. Ті, хто збирав зілля, перевагу віддавали тряси-зіллю, розрив-траві, м’яті, любистку, Тетяна Беценко , доктор філологічних наук, професор. Суми, Україна Свято вогню, води, рослинності та кохання Молодіжна забава: перестрибування багаття у Купальську ніч.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
