Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 2015 WWW.UNWLA.ORG 9 СИЛА МОЛИТВИ МАТЕРІ У травні, коли природа, пробуджена після зимового сну, свіжо буяє, додає нових сил, підносить настрій, звеселяє серця, коли український народ щоденними молебенами вшановує Божу Матір, котру вважає своєю небесною покровителькою, маємо чудове свято – День Матері, нашої земної життєдательки і покровительки. Краще, на мою думку, говорити не про День Матері, а про Свято Матері і святкувати його не лише одного дня, а, приміром, так як величаємо впродовж цілого місяця Матір Божу, триваліше заглиблюватися у роздуми про суть і роль матері земної. У світі вже немало сказано про материнську любов, чимало прикладів всеперемагаючої сили любові матері бачено, безліч прекрасних легенд складено про це високе почуття. Я ж хочу розповісти про силу й значення материнської молитви, яка синтезує в собі два найсвітліші почуття – любов до Бога і любов до своїх дітей. Не раз вже довелося чути про справжні чуда, зумовлені молитвами матерів. Не одного гаряча молитва матері порятувала у скрутній ситуації, принесла зцілення від хвороби. Особливо сила материнської молитви проявлялась в часи жорстоких репресій з боку безбожної комуністичної системи, коли багато людей опинялися у, здавалось би, зовсім непридатних для життя обставинах, зумовле- них різними депортаціями, засланнями, ув'яз- неннями... Траплялися випадки, коли в нес- терпних умовах вдавалось уникнути смерті лише завдяки молитві матері та свяченій воді. До речі, це було досить типовим явищем, що в час вивозу людей з рідних домівок, коли були лічені хвилини на збирання, матері в першу чергу брали в дорогу свячену воду і молитов- ник. Часто на виселенні молитва і свячена вода були єдиними ліками при важких хворо- бах. І багатьох вони порятували! Та найбільше значення материнської молитви полягає в тому, що сила її не обме- жена ні часом, ні простором. Щира молитва матері здатна визначати духовність і долю цілих родів далеко вперед. Хочу проілюструвати це на конкретно- му прикладі роду Лисків. Селянського роду, який завдяки надзвичайній побожності матері і її постійним молитвам став видатним свяще- ничим родом. У селі Лапаївка біля Камінки Струми- лової (тепер – с. Прибужани Кам'янко-Бузько- го р-ну) проживала скромна селянська родина Василя Лиска (1850-1916) та його дружини Антоніни (1846-1898). Це була звичайна по- божна родина, яких було багато. Та одним вирізнялася мати цієї родини – своєю надзвичайною побожністю. Антоніна, попри нелегку селянську працю та обов'язки, які накладало велике господарство і багатодітна родина, любила читати та заохочувала дітей до книжки і науки. Сама ж найохочіше бралася за моли- товник або псалтир. Цим виділялася з-поміж інших, теж належно релігійних односельців. Тут хочу підкреслити, що в Галичині вже в ХІХ столітті багато селян, в тому числі жінки, були письменними, всупереч совєт- ським твердженням про неписьменність і некультурність галичан, яким совєтська влада нібито "принесла культуру". Любов до молитви, зразкове побожне життя цієї селянки благодатно, яскраво й переконливо відбилося на долях її дітей та внуків. Сім'я Лисків жила у любові та гармонії. Всі відчували і визнавали, що їхнє щасливе життя пов'язане з материнськими молитвами. Господь нагородив цю звичайну, але таку побожну селянську родину тим, що в ній з'явилася ціла плеяда достойних священиків. З цієї селянської родини вийшло семеро священиків! Антоніна народила десятеро дітей. По- мерла при народженні десятої дитини, яка теж не вижила. Та пам'ять про неї і її дітей не вмирає... Старший син Василя й Антоніни – Неоніль Лиско, 1877 p.н. – будучи учнем п'ятого класу львів- ської гімназії, так за- хопився реколєкція- ми, які давав для гім- назистів о. Сотер Ор- тинський, що, не за- кінчуючи гімназії, вступив на новіціят Отців Василіян. Нео- нілем заопікувався то- дішній ігумен Львівського монастиря о. Анд- рей Шептицький (потім вони все життя збері- гали дуже приязні стосунки).
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
