Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 2015 WWW.UNWLA.ORG 35 – Ага! А ось, подивись. В городі через паркан звисають величезні гарбузи. Навіть важчі, мабуть, за мене, а висять на тоненьких стебельцях. А в садку маленькі яблука і грушки ростуть на таких високих і міцних деревах. Ага! Бровко трохи витріщив здивовано очі, а потім відповів: – Яблука, як і гарбузи, ще не дозріли. Як дозріють, то Марічка тебе ними напевно при- гостить, як і іншими наїдками з городу. Хіба щоденно вона не приносить тобі морквочку і лис- точки капусти, якими ти так смачно ласуєш? А тепер і не думай пробратися в город чи садок, щоб наробити там шкоди. На те тут і є огорожа і я, як сторож, вмію сумлінно виконувати свої обов’язки. Але якось, коли Бровко задрімав, Забіяка все-таки пробрався в город і сад. Потоптав грядки, понадгризав капусту, посмакував ще недозрілим яблуком, якого знайшов під яблунею. Яблуко йому сподобалося і цапок, добре розігнавшись, зі всієї сили стукнув своїм лобом стовбур яблуні. Ще не прийшов від болю в лобі, як велике яблуко, впавши з дерева, боляче вдарило цапка по хребті. Забіяка від болю замекав, Бровко пробудився і голосно загавкав, господар вибіг з хати і лозиною вигнав цапка з городу. Кіт Мурко, що вилежувався собі на підвіконні і все те бачив, примруживши руді очі, єхидно запитав Забіяку: – То як ти тепер думаєш, справдливо світ влаштований, чи ні? А що було б, якби на дере- ві росли не яблука, а гарбузи, і такий гарбузище гепнувся на твою спину з висоти? Засоромлений Забіяка вже більше не пробував робити шкоду. А якось вже восени став шанованим членом великої селянської оселі. Сталось це після того, як лисичка Хитра спро- бувала добратися до курятника. Хитра звідкись дізналася, що Бровко з господарем пішли на полонину по своїх овечок, щоб привести їх на зиму додому, то навідалася до курятника. На крик півня метнувся Забіяка і так стукнув злодійку вже добре зміцнілим рогом, що лисичка Хитра перелетіла за паркан, і, кульгаючи, побігла чимдуж до лісу. Малюн ок автора. Святослав Левицький. ЛЮБЛЮ Мама рідна, Мама славна, Мила й гарна, Мов троянда. Я за неї помолюся, Я до неї пригорнуся, Бо люблю її я дуже. Я без неї, мов без сонця, Як зав’яла квітка. Бо люблю її я дуже, Дуже сильно. Дуже-дуже. Оленка Качеровська, уч. 2 кл. м. Львів. МОВ БДЖОЛА Мама моя, мов бджола, Праці в неї багато, Смачно готує вона, Сорочки прасує для тата. А вишивки! Квіти – дива На полотні оживають, Одяг в’яже всім сама – Руки, немов мед збирають. Завжди допоможе мені І словом зігріє ласкава. Любитиму рідну всі дні За те, що вона моя мама. Анастасія Довга, уч. 4 кл. м. Львів. КВІТИ МАМІ Я ранесенько прокинусь, Побіжу до гаю, Назбираю букет квітів – Маму привітаю. Назбираю квітів гарних, Аж в обидві жмені, Подарую букет пишний Моїй рідній нені. Анастасія Гурина, уч. 1 кл. м. Львів. Дитячі вірші передруковано із збірника творчості юних – переможців обласного фестивалю-конкурсу «І слово, і пісня, Матусю, Тобі!» Львівського обласного відділу Союзу Українок. Видавництво «Растр-7», 2014.
Page load link
Go to Top