Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 2014 WWW.UNWLA.ORG 1 ВІДЗНАЧАЄМО ЮВІЛЕЇ ЖІНОЧОГО РУХУ Цьогорічна ХХХ-та ювілейна Конвен- ція СУА наводить на думку: як з’явився жіно- чий рух і якими були його початки. Адже якраз в цьому році припадає 130-та річниця українського жіночого руху, який бере початок від створення першого українського світського товариства «Руських жінок» в Станіславові у 1884 році. А в Києві Олена Доброграєва в той час заснувала гурток студенток при Вищих Жіночих Курсах. В липні того ж року відбулася у Сенека Фолс, штат Ню Йорк Перша Конвен- ція Жіночих Прав (First Women’s Rights Con- vention). У резолюціях цієї конвенції були з’ясовані цілі, що на довгі роки стали доро- говказом у боротьбі за рівноправність жінок як в Америці, так і в Европі. В Україні вже у 1887 р. видано перший феміністський за характером літературний альманах «Перший вінок» з ініціятиви піонер- ки українського жіночого руху Наталії Коб- ринської. А 21 лютого 1917 року на першому спільному зібранні жіночі товариства і гуртки, які діяли на терені Галичини, об’єднавшись, вирішили прийняти назву товариства – Союз Українок, який став головним виразником ідеології українського фемінізму, прагнення до незалежности держави. Основні напрямки діяльности, які обрало товариство згідно Ста- туту – це: організаційний, культурно-просвіт- ницький, господарсько-економічний, співро- бітництво з іноземними та міжнародними організаціями. У міжвоєнний період (1921-1939 рр.) Союз Українок зумів не тільки об’єднати жіноцтво України, утвердитись як дієва націо- нально-патріотична організація, але задекля- рував себе організацією надпартійною, виро- бив механізми входження у суспільно-полі- тичну сферу. Союз Українок став осередком політичного просвітительства та політичної активізації аполітичного жіноцтва, відкидав штучний політичний фемінізм. У цей період проходить організаційне становлення україн- ського жіночого руху. Загальна кількість чле- нів досягає 60-ти тисяч ( 82 філії, 1022 сільські осередки). Організація має потужне друковане слово («Жінка», «Жіноча доля», «Наша ха- та»), виходить на міжнародний рівень. Знаменною подією в житті Союзу Укра- їнок був Перший Світовий Конґрес україн- ського жіноцтва, що відбувся в 1934 році в Станиславові. Цей Конґрес прийняв ухвалу про створення Всесвітнього Союзу Українок, який об’єднав жіночі організації Галичини, Волині та організації українок в еміґрації. Першою головою ВСУ була обрана Мілена Рудницька. Крім неї, яскравими особистостя- ми того часу були: Олена Кисілевська, Олена Лотоцька, Софія Русова, Людмила Черняхів- ська-Старицька, Костянтина Малицька та цілий ряд українок – борців за національну ідею, ідею незалежности. Присутність учас- ниць жіночого руху Мілени Рудницької, Олени Кисілевської, Олени Левчанівської у парля- ментському представництві Польщі підвищу- вали престиж і популярність українського жіночого руху в суспільстві та забезпечили визнання з боку міжнародних організацій. Це давало можливість відстоювати свої позиції на міжнародній арені. Це питання освіти, вихо- вання, мови, голодомору, суспільної опіки, культури. З приходом більшовиків у 1939 році Союз Українок в Україні припинив своє існу- вання. З відновленням незалежности України у 1991 році Союз Українок відновив свою діяльність. Створились осередки міських, ра- йонних та обласних відділів в усіх областях України. У 1994 році в місті Івано-Франківську відбувся Другий Всесвітній Конґрес Союзу Українок, організований СУУ, СФУЖО та сою- зянками Івано-Франківщини. Отже, 2014 рік приніс Союзові Укра- їнок не лише ювілейну ХХХ Конвенцію, але й 130-ліття Українського жіночого руху (1884 р.) та ювілеї двох Світових Конґресів – 80-ліття Першого (1934р.) і 20-ліття Другого Світового Конґресу СУ (1994 р.). Історична пам’ять славних справ на- ших попередниць залишилася в документах, спогадах, історичних пам’ятках, давніх книгах і журналах. На цих підвалинах сучасне поко- ління будує не тільки свій погляд у минуле, але й напрямні у майбутнє. Історичну пам’ять мусимо зберігати, адже вона свідчить про ви- сокий рівень і особливу силу духа Української Жінки. Лідія Слиж, головний редактор.
Page load link
Go to Top