Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 2014 WWW.UNWLA.ORG 27 Наталія Макаревич (2.11.1915 – 21.03.2011 рр.) Народилася у місті Надвірна на Прикарпатті в родині проф. Івана і Юстини (з дому Гринішак) Галущинських. Вчилася в «Рідній Школі», а від- так закінчила економію і працювала урядником державного банку у Львові. Вийшла заміж за лікаря Івана Макаревича. В часі Другої світової війни родина опинилася на Заході, а в 1949 році прибула до Ню Йорку. Бог побла- гословив подружжя двома дітьми – донькою Оксаною і сином Богданом. Теплий спогад про свою маму Наталю написала дочка. Зокрема, вона відзначила, що її мама вірила, що суспільна праця зобов’язує кожну людину. Тому в Ню Йорку Н. Макаревич включилася до праці 64-го Відділу Союзу Українок Америки, де брала активну участь в усіх заходах цього відділу. Часто на сходинах ділилася вражіннями від подорожей по світі. В Асторії при церкві належала до Марійської Дружини. Але найбільше любила Пласт, до якого вступила ще у 1925 році у Тернополі. Була у проводі куреня «Ті, що греблі рвуть». За всі заслуги в Пласті нагороджена пластовим орденом св. Юрія в сріблі. Наталя допомагала своєму чоловікові в його професійній роботі лікаря. До хворих відно- силася сердечно і з розумінням. Крім того, вона була членкою Комітету Розбудови Українського Культурного Осередку церкви Івана Хрестителя в Гантері. Як економіст, вона займалася розпо- ділом фінансів і фондів цього Комітету. Панство Макаревичі розпочали цей проєкт, подарувавши землю, частину своєї посілости. З приємністю згадуємо мистецькі виставки і концерти під час літніх вакацій в Гантері, які вона разом з іншими організовувала. Софія Салдан (20.05.1922 – 13.10.2011 рр.) Народилася в місті Ню Йорк в родині Стефана і Францески Малино- вичів. Коли їй виповнилось 10 років, родина повернулася на Україну до міста Жидачева. Там Софія вийшла заміж за Ярослава Салдана і народила дочку Уляну. Під час воєнної хуртовини молоде подружжя роз’єдналося. Ярослав виїхав до Відня з надією, що там з’єднається з жінкою і дочкою. Але не так сталося. Софія була заарештована совєтами, бо була громадянкою США. Вона відбула 10 років каторги в Сибірі, працювала на будівництві залізниці в над- звичайно важких умовах, де стратила своє здоров’я. Після заслання лише у 1962 році їй вдалося разом з дочкою приїхати до Америки. Маючи веселий, життєрадісний характер, Софія в Ню Йорку активно включилася в працю 64-го Відділу СУА. Була імпрезовою референткою, фінансовою секретаркою, музейною референт- кою. Завжди усміхнена, весела, з ентузіязмом, з охотою і з почуттям гумору виконувала свої обов’язки. Оксана Лемеха-Луцька (14.11.1913 – 22.10.2011 рр.) Народилася в місті Станиславів в родині австрійського службовця Миколи і Iванни Лемехи (з роду Ведмідь). Початкову освіту здобула в народ- ній школі ім. Шашкевича, а гімназійну – в українській дівочій гімназії «Рідна Школа» у Станиславові. Після закінчення педагогічних курсів працювала у шкільній системі передшкілля. З юнацьких років Оксана була активною членкою Пласту, Просвіти. В Союзі Українок була головою Організаційної секції, членкині якої заснували у селах Станиславівського повіту Кружки Союзу Українок. Вони також підготували незабутній День Української Селян- ки під час історичного Жіночого Конґресу, що відбувся у 1934 році в Станиславові. З молодих літ була членом УВО, а згодом ОУН. Пережила три політичні ув’язнення (у польській, більшовицькій і німецькій тюрмі).
Page load link
Go to Top