Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 2014 WWW.UNWLA.ORG 7 80-річчя ПЕРШОГО СВІТОВОГО ЖІНОЧОГО КОНҐРЕСУ Оксана Луцька День Української Селянки під час І-го Жіночого Конґресу 1934 р. у Станиславові (З книги «Спогади») В 1933 році Головна Управа Союзу Укра- їнок у Львові рішила відбути Світовий Жіночий Конґрес у Станиславові. Філії СУ в Станиславові призначено бути господарем Конґресу, зайня- тися приміщенням гостей, прохарчуванням, підшуканням заль під наради Конґресу, мис- тецьких імпрез, виставок і найважливіше зав- дання – приготовити та провести День Україн- ської Селянки під час Конґресу. Це останнє нелегке завдання доручено Організаційній сек- ції при філії СУ в Станиславові. Головою секції в той час випало бути мені, абсольвентці української гімназії в Ста- ниславові та ентузіястці праці серед сільського жіноцтва. Жіночий Конґрес накладав на членів Організаційної секції завдання: створити ме- режу гуртків Союзу Українок по селах Станис- лавівського повіту, перетворити існуючі жіночі гуртки при читальнях «Просвіти» на гуртки Союзу Українок, притягнути до громадської праці сільське жіноцтво та підготовити гуртки до участи в Конґресі. Тож молоді організаторки взялися до праці з ентузіязмом і молодечим запалом, а свідомість, що це праця для рідного народу, додавала нам охоти та енергії... Треба було підготовити гуртки сільсько- го жіноцтва до масової участи в Дні Селянки під час Конґресу, до дефіляди з побутовою народньою ношею, притаманною для кожного села, підготовити таблиці з написами для кож- ного гуртка, заохочувати і притягнути жінок до участи в пробах сільських хорів для спільного виступу на Конґресі, співпрацювати з інструк- торками товариства «Сокіл» для вивчення вправ, гагілок і хороводів з гуртками дівчат, та багато інших справ вимагало реченцевого по- лагодження. Наближалися дні Конґресу. Ми, органі- заторки, хвилювалися, глибоко переживали ті приготування: як все воно вийде? Яка буде участь сільського жіноцтва? Скільки жінок прибуде? Яка буде їхня постава? Ноша? Чи польська влада не спинятиме наших жінок по дорозі до Станиславова? Як співатимуть збірні хори гуртків? Чи добре вивчили новий гимн Союзу Українок? Таких питань і побоювань за успіх Дня Селянки було багато... У неділю 24 червня 1934 р., тобто в День Селянки, вранці з биттям серця подалася я на вулицю Третього мая до «Сокола», де збира- лося сільське жіноцтво, щоб вирушити на пло- щу Каси Ощадности (за станиславівським пар- ком), де мала відбуватися маніфестаційна час- тина Дня Селянки. Вулиці Станиславова повні українського жіноцтва, домінує народня ноша і насиченість українського елементу. Разом з іншими організаторками дібралися ми на пло- щу Каси Ощадности, місця відкриття Дня Се- лянки. Тут уже райдугою кольорів рясніли святкові строї тисячних мас сільського жіноц- тва. Картина, гідна руки маляра. На прибраній трибуні сиділи члени Головної Управи Союзу Українок, голова – посолка Мілена Рудницька. Делеґатки міжна- родних Жіночих Організацій, представниці українських Жіночих Організацій з Німеччини, Англії, Чехії, Закарпаття, Америки, Канади, Арґентини, духовенство, представники крайо- вих товариств, гості та багато молоді. Трибуна не поміщала всіх. Свято розпочалося архиєрей- ською Службою Божою... після відправ та про- повіді єпископа І. Лятишевського почалася многотисячна дефіляда сільських гуртків СУ (3000 учасниць). Всіх учасниць та учасників, що прибули й приглядалися дефіляді, було біля 10000, як опісля подавала преса. Під звуки двох духових оркестр прохо- дили рівними колонами перед трибуною жінки і дівчата, повернувши свої голови в сторону головного проводу з пошаною та довір’ям. День був чудовий, соняшний. Ні одної хмаринки на блакитному рідному небі... Перемаршовували ряди дівчат, заквітчані стрічками гімнастки товариства «Сокіл», лави жінок у квітистих хустках на головах, білих сорочках, вишитих різнорідними мотивами, технікою і кольорами. Попереду йшло жіноцтво Станиславівщини, воно найчисленніше представлене. Недалеко трибуни в юрбі глядачів стояли організаторки та з увагою слідкували за маршируючими лавами наших жіночок. Ось переходять ряди жінок з чітким написом: «Кружок Союзу
Page load link
Go to Top