Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
“НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 2009 5 Різдвяна мрія Засипало снігом гірські вершини, замело дороги і стежки. Притулена до підніжжя гори лісничівка ховалася під грубою пухкою шапкою снігу. Крізь шиби продиралось світло нафтової лямпи, а з комина голубою струйкою підносився густий дим. Ц е був післявоєнний 1924 рік. Тут жили тепер новоприбулі еміґ ранти з Великої України. В хаті було тепло. В печі тріскотіли тверді букові д ров а. Діти спали в ліжечках, коло них маленький сіренький котик. Мати очікувала прих оду чоловіка, докін - чуючи прикра шати ялинку. Раптом хтось засту - кав у двері. Швидко підійшла до дверей і від - чинила їх. Зі здивування рука так і завмерла на клямці, очі широко розкрилися: перед нею стояв молодий, стрункий мужчина в козацьком у стро ї , у смужковій шапці й усміхався. Зовсім такий, як там на Софі їв ській площі в 1918 - му році, коли дзвонили усі дзвони золотоверхого Києва. О , Боже! А де ж він взявся тут , в цій безлюдній гірській закутині? Думки заметуши - лись, як зграя сполошених птахів. А може козаки відвоювали знову нашу респуб ліку, з’єднали усі українські землі й зайшли аж сюди на край українського світу? Яка радість, яке щастя! Здій снилася мрія! Це було неймовірно . Закрила очі і чула биття власного серця. ”Чи можна заколядувати?” – спит ав при - булий козак. Його слова поверн ули молоду жінку до дійсности. Її серце болюче стиснулося за втраченою надією. ”Прошу, прошу, заходьте,” – запросила тремтячим голосом. В хату вскочив чорт з вилами , дзелень - каючи ланцюгом, коза з бородою трясла голо - вою, жид відкривав гаманець і три царі в довгих шатах та дванадцять співаків заповнили кухню. Звуки могутнього ”Бог П редвічний” наповнили хату і полетіли десь далеко у гірські простори. На цю пору підійшов і господар. Розпочалося частування, розмови, жар ти і знову залунали коляди. Незабаро м колядники відійшли, а гос - подарі дивилися їм у слід, як брили по глибо - кому, іскристому снігу назад до села. Тепер нові поселенці вже не чулися самітними у цей святковий день. Зігріла їхню душу коляда цих простих українських селян, яку з такою щирістю і сердечністю вони їм подарували. Мати підійшла до ліжечка і взяла на руки ще сплячу меншу дівчин к у. Батько відкрив двері до сусідньої кімнати, де в повній своїй красі стояла струнка, висока аж до стелі ялинка. В світлі воскових свічечок мінялися в кол ьорах на ній с кляні кулі, червоніли яблука, блищали золоті та срібні горішки, гойдалися на вітках солом’яні та па - перові ланцюжки та спливало м’яке ангельське волосся. Дівчинка потягнулася до блискучого деревця, простягаючи ручки і плескаючи в них. Мати піднесла дитину ближче до столика, на якому стояв розпочатий торт, а біля нього к е лішок з недопитим вином. ”Бачиш, я гостила зайчика, який помагав янголам поставити тут це деревце. Він з’ їв трохи тортика і випив винця ” , – сказала мати. Радости не було міри. Маленька диви - лася з захопленням на торт і келішок, як на щось надзвичайно чарівне , і немов бачила справді присутнього тут живого зайчика. ”Був зайчик і їв тортик та пив винце” , – повторяла раз у раз дитина, захлинаючись від радости. Час скоро минав , і врешті треба було йти спати. Заснули всі, тільки мати ще довго лежала з відкритими очима, бо в її вухах дзвонили дзвони золотоверх ого Києва, і вона чула слова 4 - го Універсалу ”Від нині і навіки...” Але це була тільки Р іздвяна мрія. Миросл a в a Мирошн иченко
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
