Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
8 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 2009 Процесія зупинилася, ми з татом від неспо - діванки розгубилися, але тато ш видко отямився і поцілував Святі Мощі на руці кардинала. Потім була Архирейська Служба Божа. Це була виз - н ачна подія в житті Коломиї. Тато був щасливий, що дочекав неза - лежної України. З новим надхненням їздив на п р ощу в Гошів, Зарваницю. Там сповідав людей. Наш батько був людиною освідчено ю , високо - духовною, глибоковіруючим в Бога. Ця віра допомагало татові пер енести надзвичайно важкі удари долі. Тато мав добру пам ’ ять і помірко - ваний розум. Будучи з дитинства зі слабим здоров ’ ям, дожив до глибокої старости. Тато багато читав художньої, церковної та медичної літератури. Робив виписки з церковних книг для свого д уховного збагачення. З медичної літе - ратури виписував рецепти і поради, які ми застосовували для себе і для інших. В грудні 1992 р. батько захворів грипом, опісля дістав запалення легенів. Одного дня в кутку на стелі він побачив срібну скриню з від - критим верхом. Після цього почав молитися до Матері Божої: ,,Якщо я ще потрібний людям, то дай мені здоров ’ я, а як ні, то... ” . Після Різдвяних свят 10 січня 1993 р. зранку тато знову бачив на стелі ту саму скриню, але вже з пальмовою гілочкою. За годину на руках своєї дочки Ліди тато помер легко і спокійно. В одному з листів з тюрми батько писав: ,,Чим більші наші терпіння, тим ближчі ми до Бога. А чаша терпінь мусить бути виповнена. А кому вложить Господь важкий хрест як не тим, кого любить і котрі зможуть понест и його? “ Духовно нашу родину не знищили, але, як писав Тарас Шевченко, ,,...довелось запить з московської чаші московську отруту ”. . Із спогадів Ліди та Орисі Лукашевич Алла Горська (1929 – 1970) До 80 - річчя від дня народження Видатна художниця, в ідомий діяч правозахисного руху 60 - х років в Україні. І одна з перших втрат шістдесятників, неймовірно трагічна й болюча. Василь Стус відразу по смерті Алли Горської написав цей вірш ( 7 грудня 1970 р. ) : Ярій, душе. Ярій, а не ридай. У білій стужі сонц е України. А ти шукай – червону тінь калини, На чорних водах – тінь її шукай, де горстка нас. Малесенька шопта лише для молитов і сподівання. Усім нам смерть судилася зарання, бо калинова кров – така ж крута, вона така ж терпка, як в наших жилах. У сивій завірюсі голосінь ці грона болю, що падуть в глибінь, безсмертною бідою окошились. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top