Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
12 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 2009 рить по - англійському, на пляжі починає са м розмову з чужими дітьми, а по - французькому покищо знає кілька пісеньок, що їх за ним почи - нає підтягати малий Стеф (Su r le pont d'Avignon, напр.) ... Епізод, а радше діялог з Іванком. (Йдемо на пляж, він і я). По дорозі ростуть якісь жовті квіти. Іванко каже: “О, звіробій!” – “Оця жовта квітка?” – питаю. – “Так, звіробій. З нього можна варити чай.” – “Невже? Звідки знаєш? ” – “Баба Маруся казала. Звіробій разом з рум'ян - ком.” – От такий фолкльор! Народна мудрість, передавана з роду в рід! 23 серпня 1993. Філядельфія. Коли я вчора сказала дітям, що сьогодні мушу іт и до праці, Іванко. .. розплакався! Я його потішаю, що ми ж б удемо цілий тиждень на вакаціях над океаном, що я, поки поїдемо, приходитиму кожного вечора додому, а він на те: “Але це мало!” і почав рахувати дні.... Спонтанна зворушлива сердечність! ... Після вечері читала дітям кілька роз - ділів з книжки “В країні сон ячних зайчиків”. Вдячні малі слухачі – таких небагато! 12 листопада 1993. Філядельфія. Завтра їду до Торонто пильнувати два тижні внуків, щоб Максим з Уляною могли поїхати на конфе рен - цію AAASS на Гаваї. 17 листопада. Торонто. Мали ми з Мару сею Пасічник д воденний тренінґ – розподіл дня, розписаний на 11 днів наперед на комп'ютері, з точними інструкціями коли, куди, що і як діти мають робити. І ось сьогодні пополудні Максим з Уляною від'їхали. Не легко їм було з дітьми розставатися – діти були заздалегідь п сихоло - гічно підготовлені і саме прощання більше пере - живали батьки, як Іванко і Стефанко. Хлопці саме поспішали побавитись грою на комп'ютері і навіть стало легше, коли таксі нарешті від'їхало. Вечір пройшов відносно спокійно і без телевізії, і навіть без надмірного зловживання шоколад - ками. Обід обом смакував, трохи гралися оба крейдками, потім м'ячем у пивниці. Трохи я їм читала. Не все це так просто. Іванко часто починає із Стефком сварку і якщо не пильнувати й розлучити – може дійти до бійки. Гокей у п ивниці взагалі можливий тільки у присутності баби, і то тільки тоді, коли грають не один з одним, а чергуються, граючи одинцем. Іванко нерадо підпорядковує себе якимсь об'єктивним правилам гри (наприклад: “дві хвилини и – ти, потім дві хвилини – він”), він вимагає для себе винятку. Якщо першенство встановляти випад - ком, кидаючи напр. монету, щоб встановити , хто починає гру перший, Іванко починає кривитися, кричати, а то й плакати, що він, мовляв, покрив - джений... 19 листопада 1993. Торонто. Четвер і п'ятниця пройшли згідно з пляном. Четвер особливо нелегкий. Іванка треба відпроваджувати до школи, потім приводити зі школи на полуденок, потім відбирати зі школи. Одне слово: 8 про - ходів до школи і назад. На щастя, це відносно близько, яких 10 хв . ходи в один бік . Але треба бути на час, отже неабияка дисципліна. Сте - фанка в четвер Маруся відводила до світлички і на танці. Іванко також їхав на танці, але по нього вступали інші батьки, отже я не мусіла їхати і використала цей час, щоб зварити свіжу зупу й зробити па льчики. В п'ятницю знову вісім проходів до школи. Стефанко до світлички не мав цього дня іти, зате я мала привести йому товариша Христіяна, щоб з ним бавився дві години. Завтра Іванко іде до української школи і треба було з ним проробити завдання: писати, читати. Майже повний вечір – від вечері аж до купелі – пройшов на словній грі – видумували слова на К – Іванко придумав їх понад 100 і дуже захопився грою, бо я слова записувала. Стефанко також брав участь – тим разом справді збагнув у чому справа і дуже д обре вив'язався з і свого завдання – очевидно, словник його мен - ший, але зате попав на надзвичайні два слова: "контрабас" і "каменолом" ... Смішні, кохані малюки. Але конфлікти виникають у найбільше несподіваних моментах – треба заспокоювати, розборонювати. Навіть за якесь слово на к (мовляв, “я перший це сказав!”) може бути справжня авантюра. Телевізія була досі вклю - чена тільки тоді, як баба Маруся пробувала дивитися на якусь свою soap opera. Я просила її, щоб дивилася тільки тоді, як дітей нема вдома, і в она, мабуть відчуває брак свобідного доступу до телебачення... ( Далі б у де. ) Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top