Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
8 “НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 2009 Процесія зупинилася, ми з татом від неспо - діванки розгубилися, але тато ш видко отямився і поцілував Святі Мощі на руці кардинала. Потім була Архирейська Служба Божа. Це була виз - н ачна подія в житті Коломиї. Тато був щасливий, що дочекав неза - лежної України. З новим надхненням їздив на п р ощу в Гошів, Зарваницю. Там сповідав людей. Наш батько був людиною освідчено ю , високо - духовною, глибоковіруючим в Бога. Ця віра допомагало татові пер енести надзвичайно важкі удари долі. Тато мав добру пам ’ ять і помірко - ваний розум. Будучи з дитинства зі слабим здоров ’ ям, дожив до глибокої старости. Тато багато читав художньої, церковної та медичної літератури. Робив виписки з церковних книг для свого д уховного збагачення. З медичної літе - ратури виписував рецепти і поради, які ми застосовували для себе і для інших. В грудні 1992 р. батько захворів грипом, опісля дістав запалення легенів. Одного дня в кутку на стелі він побачив срібну скриню з від - критим верхом. Після цього почав молитися до Матері Божої: ,,Якщо я ще потрібний людям, то дай мені здоров ’ я, а як ні, то... ” . Після Різдвяних свят 10 січня 1993 р. зранку тато знову бачив на стелі ту саму скриню, але вже з пальмовою гілочкою. За годину на руках своєї дочки Ліди тато помер легко і спокійно. В одному з листів з тюрми батько писав: ,,Чим більші наші терпіння, тим ближчі ми до Бога. А чаша терпінь мусить бути виповнена. А кому вложить Господь важкий хрест як не тим, кого любить і котрі зможуть понест и його? “ Духовно нашу родину не знищили, але, як писав Тарас Шевченко, ,,...довелось запить з московської чаші московську отруту ”. . Із спогадів Ліди та Орисі Лукашевич Алла Горська (1929 – 1970) До 80 - річчя від дня народження Видатна художниця, в ідомий діяч правозахисного руху 60 - х років в Україні. І одна з перших втрат шістдесятників, неймовірно трагічна й болюча. Василь Стус відразу по смерті Алли Горської написав цей вірш ( 7 грудня 1970 р. ) : Ярій, душе. Ярій, а не ридай. У білій стужі сонц е України. А ти шукай – червону тінь калини, На чорних водах – тінь її шукай, де горстка нас. Малесенька шопта лише для молитов і сподівання. Усім нам смерть судилася зарання, бо калинова кров – така ж крута, вона така ж терпка, як в наших жилах. У сивій завірюсі голосінь ці грона болю, що падуть в глибінь, безсмертною бідою окошились. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
