Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
словами “сім’єю вольною, новою”. Більшовизм нетерпимий. Він не міг прийняти Шевченка з його Богом, з його любов’ю і молитвою. І тут було чи не найбільше насильство, яке будь-коли робилося з поетом, було пущено в хід засоби грубої фальсифікації. Поета перекладали на свою “новомову”. Справу полегшувало те, що ідеологічна система виробила свою тотальну мову і перекладала на неї всю культуру та історію. “В усі слова ми взуємось”, - як писав П. Тичина. Шевченків портрет викривлено в бік ненависти. На нього надіто маску матеріяліста, атеїста і борця з “українським буржуазним націоналізмом”. І було заборонено торкатися маски. І заборонено називати її маскою. І то був уже інший Шевченко, якого народ не впізнавав. Шевченко двоївся в очах, як підроблений. Цікаво, що фальшовано і замовчувано було тільки окремі твори, а всі інші було фальшиво прочитано і витлумачено фальшивою мовою клясової боротьби і соціологічного примітиву. Але мети досягнено: Шевченко став відчуженим від Бога і від народу. Він став рупором чужих, ненависницьких ідей. Найдивніше те, що він, вічний дисидент, став ручним і привілейованим поетом “під захистом держави”. Йому будували пам’ятники, йому присвячували мітинги, і тільки в анекдотах просвічувалася правда, наприклад, про влаштування Шевченківського вечора “на честь товариша Сталіна”. Не можна сказати, що ніхто не спростовував тієї грубої містифікації. Були сміливі виступи (належно покарані), були цілі книги за кордоном. Але практично вони були доступними для тих, що й самі знали, тільки мовчали, або тих, що служили владі й думали одне, а говорили інше. Примусовий для чотирьох поколінь спектакль нарешті закінчено. Але стереотипи мислення людям дорожчі, ніж відкриття правди. Усі знають, що випрямлений хребет краще, ніж викривлений. Але навіть після болісної операції він легко повертається у викривлену позицію. Шевченко, який своєю любов’ю єднав націю, у порізненому світі довірливо поблискує в уламках кривих дзеркал, втрачаючи ореол суворого “пророка і обличителя жестоких людей неситих”. Але з’являються тепер нові книги - нові прочитання в умовах свободи. І з’являється надія на те, що великий поет, який для багатьох поколінь прояснював дух і букву вічного Слова Божого, промовлятиме і далі до серця шукачів Істини і Краси. Микола ВІНГРАНОВСЬКИЙ Чим далі у вічність, тим в юність далі, Тим вище Тарас над тобою стає, І, повен минулих надій і печалі, Сьогодні він серце тобі віддає... Чи, може, скорившись клекочучій силі, На землю упав лютувать, і стогнать, І чорним вітрам дарувати хвилі, Щоб клопоту з ними й зажури не мать? Клекочучий Дніпре! В якому народі, В якому народі народжений ти? Немеркнучий Дніпре! В якім переброді Народ переходить в майбутні світи?... Чи, може, упав ти на груди століттям У водах своїх освятити час? Та сонце твоє узялось верховіттям, І стогону твого напився Тарас... Ти в мого народу течеш біля мрії, Течеш біля серця безсмертям своїм! Скажи ж мені, Дніпре, які вітровії Все кличуть тебе крізь степи та гаї?... Микола Вінграновський, „Київ”. Київ, „Дніпро”, 1982. 4 “НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2005 СКАЖИ МЕНІ, ДНІПРЕ... Скажи мені, Дніпре, в якому стражданні, Із серця якого народжений ти? Скажи мені, Дніпре, в якім сподіванні, З якої упав на степи висоти? Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top