Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НОВИНИ ГОЛОВНОЇ УПРАВИ СОЮЗУ УКРАЇНОК АМЕРИКИ Голова СУА Ірина КУРОВИЦЬКА Дорогі Союзянки! Дорогі читачі! За два місяці організації сповниться 80 років заснування - це довгий шлях в житті людини. У житті організації - це необмежений простір переживань, задоволень і прикростей. Все це пройшли членки СУА від його заснування. Все для добра українського народу розкиненого по цілому світі та в Україні. У 80 ліття організації треба міряти не тільки пройдений час, але і події та почини, якими організація залишила спадщину наступним поколінням. Один із монументів організації це створення Українського Музею в Нью-Йорку. Це значне історичне рішення було зроблене на XVII Конвенції СУА. Під керівництвом голови СУА Іванни Рожанковської організація закупила 2 поверхи будинку, в якому примістила Український Музей в Нью-Йорку, а відкрила його етнографічною збіркою, купле ною для Світової виставки в Чікаґо, ще у 1933 р. за 2,225 дол. Ця колекція складалася з понад 800 експонатів з різних видів українського народного мистецтва. Ці цінності мандрували довгі роки по різних установах і вкінці спочили в приміщенню СУА, в Українському Музею, в Нью-Йорку. Організація передала цю створену народну скарбницю в 1976 р. українській громаді, залишаючи собі 51 відсотків голосів в Управі Українського Музею та зобов’язалася його фінансово і фізично підтри мувати. Український Музей в Нью-Йорку почав поширювати свою діяльність і збагатився експонатами. Управа Музею побачила потребу нового і більшого приміщення для цих цінностей і почали збірку на будову нового приміщення Українського Музею в Нью-Йорку. Відділи СУА жертовно працювали багато років, збираючи фонди на будову УМ, а доказом є те, що, за підрахунками Таіси Турянської, до 2002 р. членки СУА і їх родини склали на Український Музей в Нью-Йоку понад три з половиною мільйони долярів, не рахуючи вживання приміщення (двох поверхів у будинку СУА) для вжитку Українського Музею за символічних 2 дол. річно. Членки організації дарували багато годин добровільної праці для потреб Музею, дарували мистецькі твори для крамнички УМ для продажу та передавали цінні експонати, мистецької вартости, які розшукували серед своєї громади. 6 лютого 2005 р. відбулася небувала і довго очікувана подія в українській громаді, а саме, посвячення новозбудованого будинку для Українського Музею в Нью-Йорку! Це було велике торжество, на яке з’їхалося багато достойних людей. Владика УКЦ Василь Лостен, Архиепископ УПЦ в США Антоній, священики, представники уряду України, багато членства СУА та гості. Українська громада радісно вітала цю подію. Для СУА це була особливо радісна подія, бо розпочалася будова і закінчилася за головства членки нашої організації, Ольги Гнатейко. Коли СУА заснував Український Музей в Нью-Йорку головою була членка нашої організації Олександра Різник. Екзекутива, Головна Управа та все членство нашої організації ґратулює Олі Гнатейко за її послідовну велику працю, якою вона довела до завершення будови Українського Музею. Бажаємо їй сили і витривалосте на пості голови Музею ще довгі роки. У мойому слові на посвяченні Українського Музею я подякувала від всього членства нашої організації - голові і колишнім головам, діючій Управі УМ і колишнім Управам, директорові Музею Марії Шуст, адміністраторові Дарії Байко, добродіям, жертводавцям та працівникам, які доклали все, що могли, щоб ми дочекалися цієї торжественної події - посвячення будинку. Дякуємо архітекторові Юрію Савицькому за цікавий вигляд музейного будинку. Від СУА я запевнила, що і дальше будемо підтримувати цю інституцію, бо це є нашим святим обов’язком. Наприкінці мого слова я позичила слова клича Помаранчевої Революції: “Нас багато нас неподолати” і так нам Боже допоможи! “НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2005 21
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
