Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
прапором. Цій пекучій темі було присвячено цілий розділ у Першій щорічній доповіді Уповноваженого з прав людини. Проте прове дений Уповноваженим моніторинг засвідчив, що змін на краще тут не відбулося. Внаслідок кри зового стану економіки країни, а також з інших причин судноплавна галузь фактично повністю зруйнована. Так, у державній судноплавній компанії “Чорноморське морське пароплавство” з 260 суховантажних суден загальною тоннажністю З млн. тонн та з-понад 30 пасажирських суден залишилося сьогодні лише 7 суден тоннажністю 50 тис. тонн, а понад 20 тис. кваліфікованих моряків опинилися без роботи. Не кращим є стан справ і в інших суд ноплавних компаніях, які втратили значну частину флоту. За експертними оцінками, понад 70 тис. українських моряків сьогодні не мають постійної роботи за своєю професією. А тому наші безробітні моряки за будь-яку ціну намагаються потрапити на роботу на кораблі іноземних власників. Цим цинічно користуються численні агентства-посередники, які наймають моряків. Діяльність таких агентств у нашій країні чинним законодавством не регулюється, немає навіть визначення поняття, що таке “крюїнг”, не враховується специфіка найму мо ряків на іноземні судна. Понад 200 крюїнгових агентств створено лише в м. Одесі, а всього таких компаній - близько 500. Більшість із них створюється випадковими людьми, які навіть не мають уявлення про організацію морської спра ви, не знають національного законодавства, не кажучи про законодавство країни - прапора судна, кидають моряків напризволяще, не несу чи ніякої відповідальності при виникненні форс- мажорних обставин. Комплекс цих проблем, а також відсут ність державного контролю у питаннях найму моряків на судна іноземних власників призво дить до того, що багато з них опиняються у жалюгідних, рабських умовах, фактично без нія кого соціального захисту. Зважаючи на гостроту цієї проблеми, Уповноважений вважає за необхідне: - вдосконалити національне законодавство з питань діяльності підприємств, що здійснюють посередництво у працевлаштуванні за кордоном українських громадян, зокрема моряків. Для цього слід прискорити прийняття Верховною Радою Закону України “Про підприємства, що здійснюють посередництво у працевлаштуванні громадян за кордоном”, а також ратифікувати Конвенцію МОП No179 про найм та працевлаш тування моряків 1996 p., яка передбачає най більш ефективні та всеохоплюючі міжнародні стандарти захисту соціальних прав моряків. Навіть у короткому виступі не можна не зупинитися на особливо вразливій категорії наших співвітчизників за кордоном, до якої належать особи, позбавлені волі. За даними МЗС України, за станом на кінець 2002 р. близько 10 тис. громадян України з тих або інших причин були заарештовані (затримані), позбавлені волі за кордоном, 2,5 тис. наших співвітчизників відбували покарання за вироками іноземних судів. Найбільше українських громадян, позбав лених волі у 2002 p., перебувало в Іспанії, Німеччині, Росії, Польщі, Чехії. З огляду на значну кількість таких гро мадян виникає багато проблем, пов’язаних з дотриманням їхніх прав та свобод, зокрема: права затриманих (заарештованих) та засудже них на правовий захист та послуги перекладача; тривалі терміни досудового слідства та судового розгляду справ; незадовільні умови тримання у місцях позбавлення волі (передусім це стосу ється Росії та інших країн СНД); незастосування до громадян України запобіжних заходів, альтер нативних арешту. Крім того, нерідко спостерігається дискри мінаційне та упереджене ставлення до громадян України з боку поліції, слідчих та судових орга нів держави перебування (так, українці, які від бували покарання у в’язниці міста Білоленка поблизу Варшави, скаржилися Уповноваженому на приниження людської і національної гідності під час затримання їх польськими поліцей ськими). Найбільшою проблемою для наших спів вітчизників, позбавлених волі за кордоном, є реалізація права на належну правову допомогу. Переважна більшість громадян України, позбав лених волі за кордоном, не має можливості оплатити послуги адвоката у країні перебування. Призначені державою адвокати часто виконують свої функції неналежним чином, що викликає багато нарікань з боку обвинувачених. Особливо такі факти характерні для країн СНД та деяких країн Центральної Европи (Польщі, Словаччини, Угорщини та ін.). Продовження в наступному числі. 10 “НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2005 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
