Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ніхто не вірив, що ця старша пані, може так мудро говорити. Сьогодні ми у смутку та жалю згадуємо її, бо ми втратили жінку-велетня якраз перед Конвенцією СУА, якою святкуватимемо 80-ліття заснування організації, так хотілося б ще раз почути її слова. Вірю, що її промови і дзвінкий голос на віки запам’ятаємо. Для цієї достойної дами громада робила багато бенкетів, відзначень та імпрез. Вітали її сенатори, конгресмени, вона одержала привітання від Президента Америки Р. Рейґана. Однак, вірю, що найціннішим моментом у житті Марусі Бек було отримання нагороди ордену св. Володимира на Конгресі СКУ, бо це було у Києві в Незалежній Україні. Наша організація понесла велику втрату, як і ціла американська і українська спільнота, Маруся Бек була жінкою, яка своїми вчинками опереджувала свій час. Ми жаліємо її смерть і святкуємо її життя. Життєвий шлях Марусі Бек, який мав багато різних доріг, сьогодні дійшов до кінця. Не можу ні на мить перестати думати - чи ще між нами буде колись друга така динамічна жінка, як Маруся Бек. Сьогодні можемо лише пробувати наслідувати її вчинки, бо вони є гідні того, вчитися з її діл, з бажань та з ентузіязму до всього, що розпочинала. Прощай, дорога Марусю, Почесна членко СУА. Якби ти знав, як много важить слово, Одно сердечне, теплеє слівце! Глибокі рани серця як чудово Вигоює - якби ти знав оце! Ти, певно б, поуз болю і розпуки, Заціпивши уста, безмовно не минав, Ти сіяв би слова потіхи і принуки, Мов теплий дощ на спраглі ниви й луки , - Якби ти знав! Якби ти знав, які глибокі чинить рани Одне сердите, згірднеє слівце, Як чисті душі кривить, і поганить, І троїть на весь вік - якби ти знав оце! Ти б злість свою, неначе пса гризького, У найтемніший кут душі загнав, Потіх не маючи та співчуття палкого, Ти б хоч докором не ранив нікого, - Якби ти знав! Іван ФРАНКО Якби ти знав, як много горя криється У масках радості, байдужості і тьми, Як много лиць, за дня веселих, миється До подушки горючими слізьми! Ти б зір і слух свій наострив любов’ю І в морі сліз незримих поринав, їх гіркість власною змивав би кров’ю І зрозумів весь жах в людському безголов’ю, - Якби ти знав! Якби ти знав! Та се знання предавне Відчути треба, серцем зрозуміть. Що темне для ума, для серця ясне й явне... І іншим би тобі вказався світ. Ти б серцем ріс. Між бур життя й тривоги Була б несхитна, ясна путь твоя. Як той, що в бурю йшов по гривах хвиль розлогих, Такти б мовляв до всіх плачучих, скорбних, вбогих: „Не бійтеся! Се я!” 2 “НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 2005 Ірина Куровицька, голова Союзу Українок Америки Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top