Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
СТЕФАНІЯ ПАВЛИШИН, професор, доктор мистецтвознавства. НАЙВИЗНАЧНІША УКРАЇНСЬКА КОМПОЗИТОРКА Коли б так назвати Лесю Дичко в її при- сутности, вона б гаряче заперечила. Тому що є незвичайно скромною людиною, а це серед творців рідкісне явище: адже вони захищають свій талант, своє унікальне “я”. Коли Леся Дичко проводила у Канаді цикл лекцій про українську хорову музику, вона показала твори багатьох композиторів і ні одного свого, а саме вона є найяскравішою представницею цього жанру. Ми маємо у галузі композиції немало обда рованих жінок різних поколінь. Та Леся виділя ється не тільки через свою жіночість, а через те, що її творчість є квінтесенцією української музики в ц ілому. Вона втілила в ній характерні риси нашої нації: ліричність, щирість, м'якість, ніжність, та емо ційність, схвильованість, поривання до дії. У суто музичній сфері це провідне місце співу, хорової і сольової вокальної музики. Так найкраще й найбезпосередніше втілювалися національні по чуття і так склалася історична традиція, тому що не було відповідних умов до розвитку інструмен тальної творчости. І ще в одному Леся Дичко виразила го ловне для українського народу: у створенні кан тати “Червона калина”. Цей твір втілює все, що для нас дороге, близьке, найважливіше. Він пи саний поривом душі і кров'ю серця. Цей шедевр української музики Леся написала у 1968 році — їй самій було тоді 28. Коли грала його і співала у себе дома в Києві, то здавалося, що як би ’’Червону калину” показати українцям за кордоном, то вони піднялися б визволяти рідну землю. Тому що в Ук раїні Леся мусіла дати кантаті іншу назву (“За мотивами старовинних українських пісень”), запис твору на платівку зірвали, вперше виконали тільки раз у 1974-му, а відтак лише 20 років опісля. Звідкіля у Лесі такий твір, таке глибоке відчуття страждань українського народу? Адже народилася вона і виховалася в “інтернаціональ ному” Києві. Джерела тут далекі, від полтавського роду батьків, від їх історії та власного складного життя. Батько Василь сиротою ріс в страшних умовах дитячого будинку. Великим зусиллям волі зумів стати залізничним інженером і здійснити свою мрію — здобути музичну освіту і навіть компонувати, творити. Мати була педагогом, вихо вателькою. ЗО вересня на ім'янини Віри ми святку вали її 90-річчя. Саме звідсіля Лесин характер, її доброта, безмірна любов до людей, відсутність не тільки “творчого” егоцентризму, але й егоїзму. А осо бистість гармонійно зливається у неї з характером творчості, що також не завжди буває у мистців. Потім пішло навчання — у спеціяльній музичній школі для обдарованих дітей, а відтак у консер ваторії. Тут Леся мала щастя студіювати у двох корифеїв української музики — Лятошинського і Данькевича. Борис Лятошинський, симфоніст світо вого маштабу, був найвизначнішим українським композитором першої половини ХХ-го сторіччя. Констянтин Данькевич — насамперед автор опер “Богдан Хмельницький” та “Назар Стодоля”. Леся закінчила також аспірантський курс у Москві, де бажав з нею працювати Шостакович, та їй дове лося стажуватися там вже після його смерти. Композиторка не обмежилася музичною освітою. Вона пройшла курс у київському Худож ньому Інституті (сьогодні Академії Мистецтв), від так викладала там історію музики. Леся Дичко НАШЕ ЖИТТЯ“, КВІТЕНЬ 1999 5 Леся Дичко. Lesia Dychko.
Page load link
Go to Top