Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
СТЕФАНІЯ ПАВЛИШИН, професор, доктор мистецтвознавства. НАЙВИЗНАЧНІША УКРАЇНСЬКА КОМПОЗИТОРКА Коли б так назвати Лесю Дичко в її при- сутности, вона б гаряче заперечила. Тому що є незвичайно скромною людиною, а це серед творців рідкісне явище: адже вони захищають свій талант, своє унікальне “я”. Коли Леся Дичко проводила у Канаді цикл лекцій про українську хорову музику, вона показала твори багатьох композиторів і ні одного свого, а саме вона є найяскравішою представницею цього жанру. Ми маємо у галузі композиції немало обда рованих жінок різних поколінь. Та Леся виділя ється не тільки через свою жіночість, а через те, що її творчість є квінтесенцією української музики в ц ілому. Вона втілила в ній характерні риси нашої нації: ліричність, щирість, м'якість, ніжність, та емо ційність, схвильованість, поривання до дії. У суто музичній сфері це провідне місце співу, хорової і сольової вокальної музики. Так найкраще й найбезпосередніше втілювалися національні по чуття і так склалася історична традиція, тому що не було відповідних умов до розвитку інструмен тальної творчости. І ще в одному Леся Дичко виразила го ловне для українського народу: у створенні кан тати “Червона калина”. Цей твір втілює все, що для нас дороге, близьке, найважливіше. Він пи саний поривом душі і кров'ю серця. Цей шедевр української музики Леся написала у 1968 році — їй самій було тоді 28. Коли грала його і співала у себе дома в Києві, то здавалося, що як би ’’Червону калину” показати українцям за кордоном, то вони піднялися б визволяти рідну землю. Тому що в Ук раїні Леся мусіла дати кантаті іншу назву (“За мотивами старовинних українських пісень”), запис твору на платівку зірвали, вперше виконали тільки раз у 1974-му, а відтак лише 20 років опісля. Звідкіля у Лесі такий твір, таке глибоке відчуття страждань українського народу? Адже народилася вона і виховалася в “інтернаціональ ному” Києві. Джерела тут далекі, від полтавського роду батьків, від їх історії та власного складного життя. Батько Василь сиротою ріс в страшних умовах дитячого будинку. Великим зусиллям волі зумів стати залізничним інженером і здійснити свою мрію — здобути музичну освіту і навіть компонувати, творити. Мати була педагогом, вихо вателькою. ЗО вересня на ім'янини Віри ми святку вали її 90-річчя. Саме звідсіля Лесин характер, її доброта, безмірна любов до людей, відсутність не тільки “творчого” егоцентризму, але й егоїзму. А осо бистість гармонійно зливається у неї з характером творчості, що також не завжди буває у мистців. Потім пішло навчання — у спеціяльній музичній школі для обдарованих дітей, а відтак у консер ваторії. Тут Леся мала щастя студіювати у двох корифеїв української музики — Лятошинського і Данькевича. Борис Лятошинський, симфоніст світо вого маштабу, був найвизначнішим українським композитором першої половини ХХ-го сторіччя. Констянтин Данькевич — насамперед автор опер “Богдан Хмельницький” та “Назар Стодоля”. Леся закінчила також аспірантський курс у Москві, де бажав з нею працювати Шостакович, та їй дове лося стажуватися там вже після його смерти. Композиторка не обмежилася музичною освітою. Вона пройшла курс у київському Худож ньому Інституті (сьогодні Академії Мистецтв), від так викладала там історію музики. Леся Дичко НАШЕ ЖИТТЯ“, КВІТЕНЬ 1999 5 Леся Дичко. Lesia Dychko.
Page load link
Go to Top