Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НАШІ ВТРАТИ За роки існування наш 50-ий Відділ ім. княгині Ольги в Ен Арборі, Міч., втратив трьох членок, чию пам’ять хочемо тут вшанувати. Першою відійшла від нас Стефанія Малаховська-Банджура з Бачин- ських, вдова по Якову Малаховському, колишньому референтові Збіжевого відділу Центросоюзу у Льво ві, який загинув у тюрмі на вул. Лонцького в 1941 році. З мужністю і витривалістю перейшла сама з двома дітьми час війни, а опісля з дочкою Лідією — час еміграції. Працювала в Україні, Канаді та Америці як моднярка, проектуючи і виробляючи жіночі капе люхи. Була членкою 50-го Відділу СУА в Ен Арборі від часу його заснування в 1966 році до своєї смерти 4 липня 1980 року. Пригадуємо її як людину з вродженою духовною шляхетністю і делікатністю, яка своїм ясним поглядом і щирою усмішкою відразу створювала дружню атмосферу. В присутності цієї вродливої, завжди елеґантно вдягненої жінки усі почували себе якось святочно і весело. Молимося за спокій її душі. Десять років пізніше, 14 травня 1990 року, по мерла Марійка Пахолок, яка була в нашому Відділі відданою членкою понад двадцять років. Марійка походила з української родини, яку разом з іншими її односельчанами виселили до Польщі. її навчання проходило польською мовою у польській школі, однак свою рідну мову вона добре вивчила вдома. Маючи здібність до мов, Марійка по приїзді до Америки швидко опанувала англійську і почала заробляти, працюючи головним чином як прибираль ниця. Один з її клієнтів, професор Мічіґанського університету Джеймс Феррелл, став її справжнім поклонником, вихваляючи її розум, сердечність і працьовитість. Для нас Марійка була щирим другом, веселою, дотепною розпоповідачкою, неодмінним помічником у всіх наших проектах. Її щиросердечна вдача полонила нас усіх — там, де була Марійка, був невимушений сміх і веселий настрій. Залишила в смутку чоловіка Івана і дітей Марійку, Івася та Аню. Вічная їй пам’ять! Нашою останньою втратою була Катруся Рижа, з дому Косяк, яка померла на цукрицю та хворобу серця 12 липня 1994 року, маючи 66 років, і зали шила дітей Бориса та Мотрю і двох внуків. Її чоловік Адам Рижий помер кілька років перед тим. Катруся приєдналася до нашого Відділу в 1983 році і від 1991 до 1994 року була в управі стипендійною рефе ренткою, постійно листуючись з нашим стипендистом Боболом, семінаристом з Аргентини. За фахом Катруся була проектувальним конструктором, ’’ди зайнером”, і працювала в фірмі Дженерал Дайнамікс поки не вийшла на пенсію. Катруся була дуже щирою, товариською і чесною людиною. Ніколи від неї не було чути нарікань, посуджувань когось чи взагалі слів зневіри чи огірчення. Вона жваво цікавилася всім, що діялося у світі, а зокрема в Україні. Любила і добре знала українську літературу і не раз читала нам доповіді, включаючи останню про Лесю Укра їнку, добре опрацьовану і гарно виголошену. Пам’я таємо цю милу людину і щиру приятельку для нас усіх і молимося за неї. Ася Гумецька, пресова референтка 50-го Відділу СУА.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
